Уряд України в один день, без попередження та обговорення, зупинив фінансування всіх капітальних видатків, що викликало значне занепокоєння в бізнесі та експертному середовищі. Це рішення ставить під загрозу не лише поточні будівельні проєкти, такі як метро на Виноградар, Подільський міст, але й підготовку до опалювального сезону, захист енергетичної інфраструктури, будівництво лікарень та соціального житла. Заробітні плати, відсотки за кредитами та розрахунки з постачальниками опинилися під питанням, адже держава перестала виконувати свої зобов'язання.
Голова бюджетного комітету Роксоланна Підласа підтвердила, що Мінфін відклав на грудень 39 мільярдів гривень капітальних видатків, які планувалися на вересень-листопад. Експерти зазначають, що відтермінування таких видатків на кінець року фактично означає їх невиконання в поточному році, що є критичним, особливо враховуючи наближення зими та необхідність забезпечення енергетичної безпеки. Головною причиною такої ситуації називають невиконання міжнародних зобов'язань України, які пов'язані з ухваленням низки законопроєктів.
Що зупинено та чому це критично
Призупинення фінансування капітальних видатків безпосередньо впливає на реалізацію планів, пов'язаних з підготовкою до зими та захистом енергооб'єктів. Зокрема, йдеться про будівництво укриттів у лікарнях та школах, модернізацію енергетичної інфраструктури та створення соціального житла. Відтермінування цих робіт на грудень робить їх реалізацію вкрай складною або неможливою через погодні умови, а також значно збільшує ризики для енергетичної безпеки країни. Будівельні компанії, такі як "Автострада", яка зводить метро на Виноградар, були змушені зупинити всі роботи, оскільки держава заборгувала їм мільярди гривень ще з весни.
Висловлюється стурбованість, що держава, яка мала б виконувати свої зобов'язання перед контракторами, не надала жодних попереджень про проблеми з фінансуванням. Натомість, спостерігається ситуація, коли уряд продовжує фінансувати менш пріоритетні проєкти, такі як "марафон" та стратегічні комунікації, тоді як фінансування для критично важливих об'єктів, включно з підвищенням зарплат військовим, відкладається.
Відсутність коштів: причини та відповідальні
Основною причиною фінансової кризи називають невиконання Україною міжнародних зобов'язань. Заплановане на цей рік міжнародне фінансування становить 50,8 млрд доларів, з яких наразі отримано лише 21 млрд. Дефіцит у 29,5 млрд доларів виникає через те, що уряд та парламент не ухвалюють необхідні законопроєкти. Прикладом є законопроєкт про "посилки", який був проголосований лише в першому читанні, хоча мав бути ухвалений до кінця серпня для отримання другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС. Це призводить до затримок у надходженні коштів, що, в свою чергу, спричиняє кризу ліквідності.
Серед інших причин невиконання зобов'язань: зволікання з підписом закону про податок на цифрові платформи, відсутність законопроєкту про перезавантаження ДБР, а також повільний прогрес у вирішенні питань щодо призначення генпрокурора, розширення повноважень НАБУ та САП. Ці невирішені питання, які безпосередньо пов'язані з антикорупційною політикою, гальмують отримання міжнародної фінансової допомоги.
Водночас, висловлюється критика щодо пріоритетів уряду: значні кошти виділяються на піар-акції та популістські проєкти, тоді як на підготовку до зими, захист енергетики та підвищення зарплат військовим коштів не вистачає. Наголошується на несправедливості ситуації, коли зарплати правоохоронцям та прокурорам підвищуються, а військовим, які захищають країну, – ні. Згадується історична паралель з Карфагеном, який зазнав поразки через невиплату платні солдатам.
Куди йдуть гроші та що робити
Попри загальну нестачу коштів, державний бюджет передбачає фінансування таких статей, як "марафон", стратегічні комунікації, підвищення зарплат правоохоронцям. Натомість, відсутні кошти на школи, укриття, підвищення зарплат військовим. Історично, зарплати бюджетникам та пенсії виплачуються в останню чергу, але навіть у кризові періоди 2022 року затримок не було. Експерти наголошують, що для подолання кризи ліквідності необхідне термінове ухвалення законопроєктів, які забезпечать надходження міжнародної допомоги, а не сподівання на друкування грошей.
Зазначається, що урядовці замість роботи над законопроєктами, спрямованими на отримання фінансування та боротьбу з корупцією, вирушили на відпочинок до Буковелю. Це свідчить про брак відповідальності та пріоритетів у вищого керівництва держави. Для виправлення ситуації необхідно ухвалити закони, які передбачають боротьбу з корупцією, що, в свою чергу, дозволить отримати необхідне фінансування від міжнародних партнерів. Автор статті, Ярослав Железняк, заявляє про намір продовжувати боротьбу за прийняття цих законів.