На тлі фінансової кризи, посилення обстрілів та невирішених питань із підготовкою до зими український парламент вирушає на канікули. Йдеться про 26-денну перерву, яка викликала обурення у народного депутата Ярослава Железняка. Він стверджує, що, попри заяви про роботу, парламент фактично припиняє пленарні засідання на значний термін, що може мати серйозні наслідки для країни.
За словами Железняка, інформаційний простір за вихідні заповнили два суперечливі повідомлення: перше — про майже місячну відпустку парламенту, друге — спростування цієї інформації від Секретаріату Верховної Ради. Депутат обіцяє детально розібратися з документами та фактами, щоб прояснити, де насправді перебував парламент і як це інтерпретувати, особливо враховуючи, що фінансова криза та потреба в підготовці до опалювального сезону не викликають сумнівів.
Тривалість перерви та її обставини
Народний депутат Ярослав Железняк виявив, що наступне пленарне засідання Верховної Ради заплановане на 13 жовтня, тоді як попереднє відбулося 17 вересня. Підрахунок свідчить про 26 днів без пленарних засідань. Це викликало його обурення, оскільки країна переживає фінансову кризу, затримки з виплатами та проблеми з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ та Ukraine Facility. За його словами, така ситуація виглядає неадекватною, особливо враховуючи, що ця перерва аналогічна тій, що була під час відставки уряду.
Железняк пояснює, що народні депутати не перебувають у відпустці в традиційному розумінні, оскільки робота комітетів, тимчасових слідчих комісій та міжнародних делегацій триває. Однак, відсутність пленарних засідань означає неможливість ухвалювати закони, що є критично важливим для виконання міжнародних зобов'язань та вирішення нагальних проблем країни. Він зазначає, що основна причина такої тривалої перерви — виїзд близько десяти народних депутатів у складі офіційних делегацій на закордонні заходи, такі як засідання ОБСЄ, ПАРЄ та Міжпарламентського союзу. Через брак голосів, необхідних для ухвалення рішень, це фактично зупиняє роботу парламенту.
Наслідки перерви для держави
Депутат висловив своє розчарування, назвавши ситуацію «абсолютною нісенітницею». Він наголошує, що влада неодноразово заявляла про брак коштів, невиконання міжнародних зобов'язань та ризик втрати фінансування від партнерів. Водночас, перерва у роботі парламенту ставить під загрозу ухвалення необхідних законів, зокрема тих, що стосуються антикорупційної сфери, посилення НАБУ, перезавантаження ДБР та конкурсу на посаду Генпрокурора. Це також унеможливлює підтримку бізнесу, який потерпає від обстрілів, та, що найважливіше, вчасне ухвалення змін до державного бюджету, зокрема для забезпечення грошового забезпечення військових.
Железняк підкреслив, що хоча частина депутатів продовжує працювати у комітетах, значна кількість рішень потребує ухвалення саме в залі засідань. Він вважає, що тривала перерва створює ідеальні умови для президента та уряду, щоб звинуватити народних депутатів у неадекватності та відірваності від реальності. На його думку, це ставить під загрозу виконання критично важливих завдань, пов'язаних із фінансовою стабільністю, безпекою та міжнародними відносинами України.