Правоохоронці викрили масштабну схему конвертаційного центру, через який за три роки відмито 23,5 мільярда гривень. Як повідомили у Бюро економічної безпеки (БЕБ), ця діяльність призвела до несплати близько 3 мільярдів гривень податків. За повідомленнями, схема діяла під прикриттям посадовців податкової служби та Служби безпеки України (СБУ). В ході спецоперації проведено 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, під час яких вилучено 130 мільйонів гривень готівкою, а також техніка та бухгалтерія.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, який є одним з ініціаторів реформи БЕБ, цей конвертаційний центр був одним із найбільших. Він пояснив, що такі схеми працюють шляхом перетворення безготівкових коштів українських компаній на готівку. Реальні підприємства перераховують гроші фіктивним фірмам за нібито товари чи послуги, яких насправді не існує. Далі кошти дробляться між тисячами фізичних осіб-підприємців (ФОП), частково перетворюються на криптовалюту, а потім готівка повертається замовнику мінус комісія конверт-центру.
Масштаби та механізм роботи схеми
За версією слідства, через викриту мережу пройшло 23,5 мільярда гривень з 2023 року, що становить близько 500 мільйонів гривень на місяць. Це призвело до несплати приблизно 3 мільярдів гривень податків. До схеми було залучено 200 підприємств-клієнтів, 97 фіктивних фірм, понад 8 тисяч ФОПів та більше 40 осіб. Наголошується, що такі схеми існують завдяки замовленням від бізнесу, який прагне ухилитися від сплати податків або отримати готівку.
«Бюро нарощує спроможності та готове протидіяти тіньовим схемам будь-якого масштабу. Ми системно викриваємо такі мережі, припиняємо їхню діяльність і встановлюємо всіх.» — Представник БЕБ.
Під час обшуків було вилучено 130 мільйонів гривень готівкою. Підозри вже отримали шість осіб. Основне завдання слідства – встановити весь ланцюг, включно з організаторами та замовниками схеми, якими є компанії, що скористалися послугами конверт-центру.
Чому схема діяла три роки без перешкод?
Виникає питання, чому така масштабна схема діяла три роки, залишаючись непоміченою для податкової служби та попередніх керівників правоохоронних органів. Народний депутат Данило Гетманцев, голова фінансового комітету, зазначив, що результати роботи правоохоронців слід міряти надходженнями до бюджету, а не лише фотографіями вилученої готівки. Проте, як наголошує Ярослав Железняк, податкова служба, яка бачить кожну накладну онлайн, мала б помітити 97 фірм без працівників та активів, що продавали товари на мільярди гривень, а також тисячі ФОПів з однаковими переказами.
За шість років податкова служба нарахувала бізнесу 346 мільярдів гривень, але до бюджету надійшло лише 24,7 мільярда. Це викликає питання щодо ефективності роботи податкових органів та їхньої здатності виявляти масштабні тіньові схеми.
Наступні кроки та пропозиції
Для запобігання подібним схемам у майбутньому пропонуються наступні кроки: по-перше, ідентифікувати всі 200 компаній-клієнтів, які є співучасниками злочину. По-друге, провести перевірку в податковій службі щодо причин, чому 97 фірм не були помічені протягом трьох років, та хто міг їх «кришувати». По-третє, необхідно стратегічно змінити підходи до роботи податкової служби, зокрема через законопроект №16079, який передбачає прозорий конкурс на посаду голови податкової, переатестацію та захист від політичного звільнення.
Четвертим кроком має стати доведення справи до суду, щоб отримати вироки та повернути кошти до бюджету. Народний депутат також припускає, що до «кришування» цієї конкретної схеми могли бути причетні співробітники СБУ. Розрив домовленості між бізнесом і державою через посередника, яким є конверт-центр, є ключовим для боротьби з подібними явищами.