Чергова заява прем'єр-міністра 18 вересня 2026 року про перегляд кількості працівників центральних органів виконавчої влади, скорочення вакансій та зменшення кількості заступників міністрів, звучить як черговий план. Однак, це вже 12-та подібна заява за час президентства Володимира Зеленського, і жодна з попередніх не призвела до суттєвого зменшення державного апарату. Навпаки, після злиття та роз'єднання міністерств, видатки на державний апарат лише зросли.
Ця стаття аналізує три аспекти проблеми: хто, коли і що обіцяв щодо оптимізації державного апарату з 2019 по 2026 рік; які реальні цифри стоять за цими обіцянками; і чому ці заяви не працюють, а також як домогтися реального зменшення державного апарату задля заощадження коштів, які вкрай необхідні, зокрема, для збільшення зарплат військовим.
Хронологія обіцянок та реальність
Історія обіцянок щодо оптимізації державного апарату розпочалася ще у травні 2019 року, коли на iForum лунала думка про створення «держави у смартфоні» як більш ефективної моделі порівняно з громіздким бюрократичним апаратом. Вже через три місяці, після формування монобільшості, Кабінет Міністрів Олексія Гончарука обіцяв скоротити кількість міністерств з 19 до 15. Наступним кроком стало обіцяне скорочення Державної аудиторської служби з 3212 до 400 працівників. Однак, у лютому 2020 року новий уряд Дениса Шмигаля почав зворотний процес, об'єднавши деякі міністерства, а потім додавши нове – Міністерство стратегічних галузей промисловості, внаслідок чого кількість міністерств зросла з 15 до 20.
У квітні 2021 року знову прозвучала обіцянка скоротити державний апарат щонайменше на 10%. Проте, як зазначає експерт, йшлося про «максимальну кількість», тобто про вакансії, які й так були незаповнені, а їх було близько 39 000. Під час повномасштабного вторгнення, у червні 2022 року, було заявлено про план скоротити 100 000 чиновників та залишити 12 міністерств замість 20. Наприкінці 2023 року уряд заявив про скорочення 20 000 вакансій, які, за оцінками, були порожніми. У лютому 2024 року президент анонсував скорочення кількості міністерств на третину, а у березні – скорочення 20 000 вакансій. Однак, до липня 2025 року жодне міністерство не було ліквідовано. Натомість, у грудні 2024 року було створено нове Міністерство національної єдності. У липні 2025 року було анонсовано злиття семи міністерств у три, що, за розрахунками, мало призвести до зменшення витрат, проте вони зросли на 1 мільярд. У липні 2026 року відбулося чергове реформування, зокрема, Міністерство екології було об'єднано з Міністерством економіки, а Міністерство аграрної політики виділено в окреме.
Цифри, які говорять самі за себе
Аналіз статистичних даних Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) показує, що кількість державних службовців у кінці 2021 року становила 171 500 осіб, а в кінці 2024 року – 156 300 осіб. Це зменшення на 9%, а не на заявлені 30%. Важливо зазначити, що це скорочення сталося не завдяки реформам, а через відтік кадрів – мобілізацію до війська, виїзд за кордон або перехід у приватний сектор. НАДС також констатує, що питання скорочення чиновників «навіть не стоїть на порядку денному», а щороку існує близько 30-40 тисяч відкритих вакансій, які скорочуються формально. Кількість міністерств також коливається: від 15 у 2019 році, до 20, потім 19, знову 15, потім 17. Водночас, видатки на оплату праці в державному секторі стрімко зростають. Якщо у 2019 році вони становили 1,7 млрд грн, то у 2025 році – 7 млрд грн. Загальний фонд оплати праці державних органів за даними НАДС зріс з 38 млрд грн у 2020 році до 93 млрд грн у 2025 році. Навіть витрати на апарат Кабінету Міністрів зросли з 1 млрд грн у 2019 році до 1,292 млрд грн у 2025 році.
Шляхи виходу: функціональний підхід та цифровізація
Експерти зазначають, що проблема полягає у тому, що влада фокусується на скороченні посад, а не функцій. Якщо функція залишається, чиновники знайдуть спосіб її виконати, створюючи нові вакансії чи структури. Реальне зменшення апарату можливе через чітке визначення функцій кожного органу та скорочення тих функцій, які більше не потрібні державі. Наприклад, ліквідація функції видачі ліцензій у Міністерстві економіки у 2015 році призвела до скорочення цілого відділу. Другим ключовим напрямком є цифровізація. Якщо певна послуга надається автоматично через державні онлайн-сервіси, як-от «Дія», то потреба в посаді для її виконання зникає. Це не лише дозволяє скоротити чиновників, але й суттєво зменшує корупційні ризики. Зменшення кількості міністерств та їх компактне розміщення також може призвести до економії на комунальних послугах та оренді. Таким чином, справжнє реформування державного апарату полягає не у формальних скороченнях посад, а у зменшенні його функцій та цифровізації, що дозволить спрямувати зекономлені кошти на більш пріоритетні потреби, такі як оборона.