Відносини між Україною та Угорщиною перебувають у стані напруженості через послідовну політику Будапешта, спрямовану на блокування євроінтеграційних процесів Києва. Україна стверджує, що нинішня угорська влада продовжує курс, закладений попередником Віктора Орбана. Незважаючи на тривалий період відсутності діалогу та відмови від зустрічей на вищому рівні, останніми днями з'явилися певні сигнали, які можуть вказувати на можливий вихід з кризи.
Основною проблемою у відносинах залишається блокування Угорщиною переговорів України про вступ до Європейського Союзу. Хоча угорська сторона демонструє готовність співпрацювати у питаннях, що не стосуються України, зокрема, висловлюючи засудження дій Росії, українські питання викликають послідовну блокаду. Це проявляється у відмові від відкриття переговорних кластерів, попри обіцянки, та уникненні будь-яких контактів на високому рівні.
Угорщина: заблоковані кластери та уникнення діалогу
Угорщина досі не відкрила всі шість переговорних кластерів із Україною, попри усні домовленості. Згідно з планом, Україна мала виконати свої зобов'язання щодо захисту прав національних меншин до 11 червня, після чого Угорщина мала розблокувати шість кластерів. Однак, Будапешт відкрив лише два, порушивши домовленості. Наразі відсутні чіткі сигнали від угорської сторони щодо того, які саме кроки мають бути зроблені Україною для подальшого прогресу, що створює невизначеність.
Окрім цього, угорська влада послідовно уникає будь-яких публічних зустрічей з представниками України. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово відмовлявся від пропозицій зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у різних форматах та локаціях. Така поведінка, на думку української сторони, має на меті принизити Україну та унеможливити конструктивний діалог.
Одним із яскравих прикладів конфліктної взаємодії стала ситуація навколо Карпатської ініціативи. Незважаючи на запрошення, угорський прем'єр відмовився від участі, а угорська сторона надавала неоднозначні сигнали щодо свого статусу в заході. Поведінка угорців під час підготовки ініціативи була названа неприпустимою, зокрема, через їхнє небажання чітко визначитися щодо участі та відмову у зустрічі спікеру українського парламенту Руслану Стефанчуку.
Позитивні сигнали та зміна риторики
Незважаючи на попередню напруженість, останніми днями спостерігаються певні позитивні зміни. Різка реакція України та її партнерів на дії Угорщини, ймовірно, змусила Будапешт коригувати свою політику. Зокрема, Аніта Орбан, дружина прем'єр-міністра, заявила про наявність прогресу у відносинах з Україною та про те, що Угорщина не відмовлялася від Карпатської ініціативи. Вона також відзначила позитивні зрушення щодо угорської національної меншини в Україні.
Важливим сигналом стала заява президента Угорщини Тамаша Шульока на Генеральній асамблеї ООН. Він провів паралель між боротьбою України проти російської агресії та опором угорців радянському придушенню революції 1956 року. Така аналогія, що апелює до одного з найважливіших історичних подій для угорців, може свідчити про спробу Будапешта переосмислити свою позицію щодо України.
Ці зміни відбуваються на тлі тиску з боку європейських партнерів. Литва, яка головуватиме в ЄС у першій половині наступного року, відома своєю проукраїнською позицією, що може посилити тиск на Угорщину. Ірландія, яка зараз головує в ЄС, також демонструє активну підтримку України. Навіть без формального головування, ключові столиці ЄС, такі як Берлін та Париж, відіграють значну роль у формуванні політики Євросоюзу.
Шляхи виходу з кризи: гарантії та парламентські голосування
Попри позитивні сигнали, Україна залишається обережною, наголошуючи на необхідності отримання чітких гарантій від угорської сторони. Оскільки Віктор Орбан уникає зустрічей, існує ризик, що обіцянки залишаться порожніми. Україна потребує впевненості, що наступні кроки з її боку будуть підкріплені реальними діями Угорщини, зокрема, розблокуванням решти переговорних кластерів.
Одним із ключових кроків для України буде ухвалення парламентом закону щодо угорської національної меншини. Цей крок, хоч і непростий, є необхідним для продовження європейської інтеграції. Існує ризик, що парламент може відреагувати на попередні дії Угорщини відмовою, проте сподівання полягають у тому, що депутати знайдуть голоси для ухвалення закону, усвідомлюючи його важливість для майбутнього України в ЄС.
Ймовірно, переговори щодо розблокування кластерів та ухвалення закону відбуватимуться за участю як української, так і угорської сторін, а також за посередництва європейських партнерів. Угорська меншина в Україні потребує конкретних, а не декларативних рішень. Процес узгодження деталей, можливо, вже триває, зокрема, під час зустрічей у Нью-Йорку. Вирішення цих питань очікується протягом найближчих двох-трьох тижнів.