В Україні виникла серйозна загроза енергетичній безпеці напередодні зими через бюджетні маневри. 17 вересня Міністерство фінансів перерозподілило бюджет, перенісши 39 мільярдів гривень, призначених для захисту критичної інфраструктури, з вересня, жовтня та листопада до грудня. Таке рішення викликає серйозне занепокоєння, оскільки зимовий сезон починається раніше, ніж передбачені терміни фінансування, і шанси на завершення необхідних робіт до початку холодів є мізерними.
За словами Роксолани Підласої, голови бюджетного комітету, перенесення капітальних витрат на грудень означає, що вони, ймовірно, не будуть профінансовані цього року. Будівництво укриттів для підстанцій за два тижні є нереалістичним завданням. Це ставить під сумнів спроможність держави захистити енергетичний сектор та інші ключові об'єкти від можливих російських обстрілів, особливо враховуючи складність збиття балістичних ракет та реактивних дронів.
Наслідки бюджетного перерозподілу
39 мільярдів гривень, вилучені з осіннього фінансування, призначалися не лише для захисту енергетичного сектору. Ці кошти були також спрямовані на укриття в лікарнях та школах, соціальне житло та погашення боргів перед дорожніми підрядниками. Хоча держава формально не скасувала ці витрати, відкладання їх на кінець року створює ситуацію, коли фінансування може просто не надійти вчасно, що особливо небезпечно в умовах підготовки до зими.
Великі підрядники, які займалися будівництвом укриттів для підстанцій у Сумській та Київській областях, вже стикаються з проблемами. Відсутність попереджень та затримок із платежами змушує компанії зупиняти роботу. Одна з компаній, якій держава винна близько 15 мільярдів гривень, припиняє діяльність з 10 жовтня. Ця ситуація створює глибоку недовіру в бізнес-секторі та може мати ефект доміно, оскільки багато компаній використовували кредитні кошти та відтермінування платежів постачальникам.
Особливо вразливими виявляються громади, які не мають власних ресурсів для підготовки до зими. Вони розраховували на державну допомогу, яка тепер відкладена до грудня, або взагалі може не надійти. На додачу, для громад передбачається зменшення частки податку на доходи фізичних осіб, що йшов на опалювальний сезон, на 4% (близько 27 мільярдів гривень) у бюджеті наступного року. Це означає, що громади, які покладалися на державу, залишаються без необхідної підтримки, а обіцяні кошти на наступний рік також забираються.
Хто несе відповідальність?
Відповідальність за складну ситуацію лежить на двох сторонах. З одного боку, це ворог, який здійснює обстріли. Зокрема, з 14 вересня чотири ракетні удари в Сумській області знищили 36,6 МВт потужності однієї з електростанцій, що становить чверть генерації регіону. Це суттєво впливає на бізнес та загальну життєздатність регіону. Втрати бюджету від ударів по бізнесу сягають 70 мільярдів гривень податків та митних зборів.
З іншого боку, значна частина відповідальності лежить на українських управлінських структурах. Проблеми виникають через невиконання обіцянок щодо отримання траншу від партнерів на 4 мільярди євро. Для цього необхідно було ухвалити низку законів та урядових рішень, які були обіцяні ще навесні, але досі не реалізовані. Прикладом є законопроект про незалежність регулятора, який був проголосований лише 16 вересня, попри те, що був зареєстрований минулого року. Аналогічна ситуація з антикорупційними законопроектами та конкурсами на керівні посади у правоохоронних органах. Депутати, які реєстрували ці законопроекти, намагалися забезпечити фінансування, проте уряд, замість сприяння, фактично блокував ці ініціативи.
Міністерство фінансів, скоротивши фінансування укриттів, переклало відповідальність на підрядників, міста, громади та народних депутатів. Це свідчить про хаос у державному управлінні та призводить до того, що частина енергетичного сектору залишається незахищеною. Наслідками стануть можливі руйнування від російських атак, триваліші відключення світла, що призведе до зменшення доходів бізнесу, скорочення податкових надходжень до бюджету та, як наслідок, створення "смертельної спіралі".
Що робити?
Для вирішення цієї критичної ситуації необхідно вжити низку термінових заходів. По-перше, захист енергетичного сектору має стати захищеною статтею бюджету, аналогічно до оборони, і не може бути об'єктом скорочень. По-друге, парламент має терміново розглянути та проголосувати за всі критично важливі законопроекти, зокрема антикорупційні, незважаючи на тривалу перерву між пленарними засіданнями. Наразі парламент перебуває на перерві, що унеможливлює оперативне ухвалення необхідних рішень. Закон про регулятора також потребує негайного ухвалення в цілому.
Крім того, необхідно створити чіткий перелік громад, які без централізованої допомоги не зможуть підготуватися до зими, та терміново перерахувати їм кошти. Важливо припинити оцінювати готовність у відсотках, а перейти до конкретних показників: кількість мегаватів, фактично збудованих об'єктів, обсяги резервного живлення. Нинішній стан державного управління свідчить про відсутність активної роботи над цими проблемами. Однак, необхідно тиснути на уряд, щоб він почав діяти, адже зима не чекатиме на бюджетні асигнування та прийде, несучи холод, темряву та відсутність тепла, до чого країна, вп'яте, виявляється не готова, втративши цього разу ще й фінансування на підготовку.