Експорт російського зерна у вересні 2026 року скоротився на 74%, що свідчить про поглиблення економічних проблем країни-агресора. За даними економічного обозрівача Станіміра Добрєва, обсяги експорту пшениці впали з 5,4 мільйона тонн до 1,36 мільйона тонн, а ячменю – з 769 тисяч тонн до 215 тисяч тонн. Продажі кукурудзи постраждали меншою мірою.
Кількість країн, які імпортували російське зерно у вересні, скоротилася до 12 порівняно з 37 у вересні минулого року. Водночас кількість компаній, що займаються експортом зерна з Росії, зменшилася з 76 до 23. Це свідчить про значну консолідацію ринку та можливі труднощі для дрібніших гравців.
Спроби компенсувати падіння та їхня неефективність
Російська Федерація намагається компенсувати втрати шляхом нарощування експорту через балтійські порти Усть-Луга та Висоцьк. Обсяг операцій у порту Висоцьк зріс на 585%. Також спостерігається зростання експорту через Астрахань, що дозволяє вивозити зерно до Каспійського моря. Однак ці заходи не можуть повною мірою компенсувати різке падіння експорту через порт Новоросійськ, де обсяги впали з 2,4 мільйона тонн до 177,8 тисяч тонн.
Аналіз та наслідки
Значне падіння експорту зерна має серйозні наслідки для російської економіки. Зерно є одним із ключових експортних товарів Росії, а скорочення його поставок може призвести до зменшення валютних надходжень та посилення тиску на державний бюджет. Це також може вплинути на здатність Росії фінансувати військові дії. Скорочення кількості країн-імпортерів та експортерів свідчить про зростання залежності Росії від обмеженого кола партнерів та компаній, що робить її економіку більш вразливою до зовнішніх шоків та санкцій.