Після тривалого та гострого конфлікту відносини між Україною та Угорщиною, здається, виходять з глухого кута. З'явилися підстави для обережного оптимізму: досягнуто детально пропрацьованої домовленості, яка передбачає зняття Угорщиною блокади українських переговорів про вступ до ЄС. Ця домовленість, яка трималася в секреті, ознаменувала перехід від жорстких заяв та взаємних звинувачень до конструктивної співпраці.
На тлі складних відносин, що досягли найгіршої точки за багато років, спостерігається зміна риторики та підходів. Хоча політична довіра на вищому рівні залишається низькою, з'явився шанс залишити позаду безпрецедентне загострення. Попри те, що уряд Угорщини не є проукраїнським, а лише проугорським, як і український уряд є проукраїнським, а не проугорським, досягнутий компроміс свідчить про розуміння вигоди співпраці для обох сторін.
Передумови та суть домовленостей
Причиною зміни політики Угорщини стало, ймовірно, усвідомлення не вигідності блокування євроінтеграційних процесів України. На це вплинули кілька факторів: внутрішній тиск у партії Мадяра, де не всі розуміють доцільність мочителю України; тиск з боку західних партнерів, зокрема Європейської Комісії; а також обережна, але послідовна комунікаційна стратегія української влади, яка порівнювала дії угорського уряду з політикою Орбана, що викликало особисту реакцію у прем'єр-міністра Угорщини.
Ключовим елементом домовленостей є відкриття Угорщиною двох нових кластерів переговорів про вступ України до ЄС – другого та третього. Це має відбутися до 13 жовтня, коли збереться Рада ЄС, яка може офіційно відкрити ці кластери. У відповідь Україна має до цієї дати ухвалити зміни до закону про освіту. Це є частиною покрокового плану виходу з кризи, який узгоджений як з Україною, так і з європейськими партнерами.
Хоча Угорщина не стала проукраїнською, існує сподівання, що з часом у Будапешті з'явиться розуміння вигоди підтримки України. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан колись говорив про необхідність допомоги Україні для самої Угорщини, щоб бути в центрі Європи, а не на її околиці. Сподівання на те, що його наступник, Петер Мадяр, дотримуватиметься цього бачення, покладаються на його здатність до самостійної політики, відмінної від Орбана.
Закон про освіту: що змінюється?
Закон про освіту, який Україна зобов'язалася ухвалити, не змінює мову викладання. Основні зміни стосуються надання школам національних меншин статусу школи угорської, румунської (та теоретично, інших) меншин, якщо 50% плюс один учень навчається у класах з відповідною мовою навчання. Це передбачає можливість дублювання вивісок, використання національної символіки та провадження національних традицій.
Важливою нормою є виключення з вимоги щодо сертифікації знання української мови для керівників та заступників керівників шкіл тих, хто вже обіймає ці посади. Це робиться для того, щоб не запускати процес переатестації, хоча для нових директорів, навіть в угорських школах, вимога щодо знання української мови залишається.
Закон також включає право дітей спілкуватися угорською мовою на перервах, що було принциповим питанням для Угорщини, та закріплює, що це не стосується російської мови, оскільки дозволи стосуються лише мов, які є офіційними у Європейському Союзі.
Погляд у майбутнє
Незважаючи на досягнутий компроміс, відносини між Україною та Угорщиною залишаються складними. Попереду ще щонайменше два кластери переговорів, які потребуватимуть подальших кроків та компромісів з боку України. Очікується, що зустріч президентів Зеленського та Мадяра відбудеться після виконання цієї домовленості, що зробить її менш токсичною. Це дасть змогу Угорщині представити результат як повагу до угорців Закарпаття, а Україні – розблокувати подальші етапи євроінтеграції.
Впевненості у подальшому добросусідстві поки що немає, але шанси на нього існують. Важливо, що обидві сторони продемонстрували готовність шукати компроміси, що краще, ніж тривалий конфлікт. Подальший розвиток подій покаже, чи вдасться закріпити цей позитивний імпульс.