На тлі заяв української влади про підготовку до опалювального сезону, розслідування, засноване на аналізі 125 заяв від президента, прем'єр-міністрів та міністрів, виявило значні розбіжності між обіцянками та реально виконаними роботами. Інформація, отримана з розвідданих The New York Times, свідчить про плани Росії завдати потужних ударів по енергетичній інфраструктурі України, що може призвести до паралічу системи та гуманітарної кризи.
За планами агресора, передбачаються масовані атаки з використанням до тисячі ракет, дронів та авіабомб, спрямовані на знеструмлення ключових міст, таких як Київ, Харків та Одеса, шляхом зменшення постачання електроенергії до 90% та опалення до 90%. На цьому тлі, уряд протягом дев'яти місяців обіцяв реалізацію комплексних планів стійкості для регіонів та міст. Однак, згідно з аналізом народного депутата Ярослава Железняка, станом на кінець вересня, ці плани виконані лише наполовину, а деякі регіони, зокрема столиця, демонструють значне відставання.
Обіцянки vs. Реальність: оцінка готовності
Вже минулої зими, 9 січня, 6 тисяч будівель у Києві залишалися без опалення, що призвело до надзвичайної ситуації в енергетичному секторі. Новий міністр енергетики тоді відзначав, що столиця зробила значно менше, ніж очікувалося, а підготовка в окремих містах та регіонах була провальною. Незважаючи на це, 3 березня РНБО заявила про необхідність підготуватися до майбутніх ударів, щоб уникнути проблем минулої зими. Тоді ж заступниця прем'єр-міністра Юлія Свириденко анонсувала збільшення потужностей на 1.5 гігавата до початку опалювального сезону, покладаючи персональну відповідальність на керівників усіх рівнів.
Уряд оцінював потреби у 278 мільярдів гривень, що становило близько 8 тисяч гривень на кожного громадянина. Початковий дедлайн завершення робіт – початок опалювального сезону. Вже у квітні президент назвав нову дату – 1 вересня. Однак, до червня було виконано лише 40% робіт. У липні, після відставки уряду, у фінальному звіті згадувалися плани стійкості. Новий прем'єр-міністр Сергій Шмигаль заявляв про щоденну реалізацію планів, але визнавав, що зима може бути ще складнішою.
Аудит 21 серпня показав виконання 47% робіт, але з previsãoками затримок. До 1 листопада планувалося збільшення енергетичних потужностей до 19.6 ГВт, а до кінця року – до 21.4 ГВт, за умови неушкодженості відновлених потужностей. Однак, 17 вересня Міністерство фінансів перенесло 39 мільярдів капітальних видатків, включно із захистом енергетичної інфраструктури, на грудень, що фактично означало відсутність фінансування цього року. Загалом, плани виконані приблизно наполовину, київські показники ще гірші: замість обіцяних 1.5 ГВт нової генерації додали лише близько 400 МВт. Захист 22 підстанцій, за словами голови Укренерго, на квітень не був завершений.
Станом на кінець вересня, Україна мала б вийти на показник близько 3 гігават розподіленої генерації, на що державою було виділено понад 63 мільярди гривень. Попри це, експерти, такі як колишній голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв та екс-голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, висловлюють сумніви щодо реальної готовності. На їхню думку, один потужний удар може повернути країну до блекаутів, оскільки обіцяна розподілена генерація не була належним чином розвинена, а критична інфраструктура виявилася непрацюючою, попри статистичні дані.
«Здається мені, що одним великим масованим ударом росіяни повернули нас назад у блекаути, тому що вся ця розподілена генерація та все, про що вони говорили все літо – це не тільки не було розвинуто, це було заблоковано у Києві, наприклад. Я бачив багато цих статистик, цих красивих, оптимістичних цифр. Але потім, коли приходить час, виявляється, що критична інфраструктура не працює, тому що ця готовність була на папері, а в реальності готовність має існувати у фізичному світі.» — Андрій Коболєв, екс-голова НАК «Нафтогаз».
Розслідування також розкриває деталі російських планів: атаки спрямовані на підстанції біля західного кордону, гідроелектростанції та підстанції біля атомних електростанцій з метою знищення близько 15 ГВт потужностей. Попри численні заяви та дедлайни, столиця все ще має дефіцит резервного живлення. За оцінками директора Енергетичного центру Олександра Харченка, цифри готовності є віртуальними, а реальний показник слід вимірювати в установлених мегаваттах. Уряд має надати конкретний звіт до 15 жовтня щодо кількості мегават, укриттів та будівель з резервним опаленням. До 1 листопада, коли очікуються перші морози, часу на заяви не залишиться, адже зима вимагає наявності тепла в оселях, а не звітів.