Південна Корея: Опозиція вимагає відставки президента через скандал з Україною та інші проблеми

Новини

06.10.2026 09:31 (Оновлено 06.10.2026 в 12:25)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

У Південній Кореї опозиція вивела тисячі людей на вулиці, вимагаючи відставки президента Лі Чже Мьона. Приводом для протестів стали численні внутрішні проблеми, а також зовнішньополітичні скандали, зокрема, заява президента щодо України, яка викликала diplomatichesky скандал. Мітинги відбулися у суботу, 3 жовтня, на тлі запуску Північною Кореєю чергової ракети та погроз у бік України. Опозиція звинувачує президента у прагненні сподобатися авторитарним лідерам та ігноруванні інтересів власної держави.

Протести організували головна опозиційна партія «Сили народу» біля брами Сунемун у центрі Сеула, а також ультраконсервативна партія «Свободи та об'єднання» під керівництвом пастора Чон Кванхуна. За даними опозиції, у мітингах взяли участь близько 200 000 осіб, тоді як поліція оцінює ці цифри значно нижче – до 10 000 та 28 000 відповідно. Попри розбіжності в оцінках, сам факт масового протесту, що відбувся мирно, демонструє значне невдоволення громадян діяльністю президента. Опитування показують різке падіння рейтингу довіри до Лі Чже Мьона: з майже 70% рік тому до 37% у середині вересня, а кількість незадоволених сягнула 56%.

Шість причин невдоволення

Всього було виявлено шість ключових причин невдоволення чинною владою, які спонукали людей до протестів. Серед них – критична ситуація на ринку житла, реформа судової системи, інцидент на кордоні з Північною Кореєю, запуск ракети, конфлікт з військовими та суперечки з Україною.

• Житло: Ціни на квартири в Сеулі зросли на 86 тижнів поспіль, демонструючи найвищу динаміку за весь час спостережень. Вартість житла піднялася майже на 18%.
• Оренда: Система оренди через заставу (чонсе) призвела до того, що середня застава за квартиру в столиці перевищила 630 мільйонів вон (близько 460 000 доларів), що робить житло недоступним для молоді.
• Реформа прокуратури: Президент Лі підписав закон, що обмежує право прокуратури вести слідство, яке раніше давало їй значний вплив на політику. Це викликало неоднозначну реакцію: половина громадян проти, чверть підтримує.
• Судова реформа: Кількість суддів Верховного суду збільшиться з 14 до 26, причому більшість призначень здійснить чинний президент, що викликало звинувачення в політичному тиску.
• Інцидент на кордоні: Південнокорейські військові постраждали від вибуху протипіхотної міни північнокорейського походження, що призвело до загострення на кордоні та звинувачень у порушенні перемир'я.
• Конфлікт з Північною Кореєю: Попри інцидент з міною, президент Лі закликає до діалогу з Пхеньяном, що опозиція розцінює як слабкість. Це накладається на запуск ракети Північною Кореєю, який відбувся незадовго до мітингів.
• Конфлікт з армією: Плани об'єднати три військові академії в одну викликали протести випускників, які вважають це кроком до послаблення армії та послаблення обороноздатності країни.
• Сварка з Україною: Заява президента Лі про те, що Україна нібито передала двох північнокорейських солдатів Південній Кореї, викликала diplomatichesky скандал. Київ заперечує цю інформацію, називаючи її непорозумінням, але Сеул вимагає вибачень і погрожує додатковими заходами.

Міжнародні виклики та внутрішня політика

На президента Лі чиниться тиск з боку США щодо відправки військових кораблів до Ормузької протоки для протидії Ірану. Водночас, Південна Корея отримує значну частину нафти через цей регіон, тому відмова Вашингтону є політично складною. Президент також прагне догодити Китаю, дозволяючи безвізовий в'їзд для туристичних груп, що викликає занепокоєння щодо можливого втручання у внутрішні справи країни.

Опозиція звинувачує Лі в послідовному послабленні держави зсередини: реформа прокуратури, зміна складу Верховного суду, об'єднання військових академій. Ці кроки, на думку критиків, створюють сусіда, який сам розбирає власні опори, що невигідно для України, яка потребує підтримки від потужних виробників зброї. Президент демонструє жорсткість щодо тих, хто є безпечним (Україна), та обережність щодо тих, хто становить реальну загрозу (Північна Корея).