Чи замінять жінки чоловіків на фронті: дискусія про мобілізацію в Україні

Новини

07.10.2026 20:32

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Українське суспільство та експерти обговорюють можливість обов'язкової військової мобілізації жінок для подолання дефіциту особового складу в армії. На тлі зростаючих втрат та потенційної мобілізації в Росії, це питання стає дедалі актуальнішим, однак викликає суперечки та потребує глибокого аналізу.

Питання обов'язкової військової мобілізації жінок в Україні стає дедалі гострішим на тлі триваючого дефіциту особового складу в Збройних Силах. Це глибоко розділяє українське суспільство, адже поряд із дискусією про справедливість та доцільність, постає практичне запитання: чи справді мобілізація жінок може вирішити проблему нестачі кадрів?

Актуальність теми зростає на тлі інформації про плани Росії мобілізувати ще більше чоловіків для війни в Україні. Українські офіційні джерела повідомляють, що Росія має намір мобілізувати щонайменше 300 тисяч осіб до кінця поточного року та ще 300 тисяч наступного. З українського боку, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов у серпні зазначав, що Україні необхідно мобілізувати щонайменше 30 тисяч осіб щомісяця лише для утримання поточного складу військ. Хоча Київ рідко публікує детальні дані про чисельність армії, у 2025 році президент Володимир Зеленський казав про близько 880 тисяч військовослужбовців у ЗСУ. Російська армія значно більша: за останнім указом Володимира Путіна, чисельність збройних сил Росії становить понад півтора мільйона військових станом на вересень 2026 року, що майже вдвічі більше за українську армію.

Погляди експертів та суспільства

Колишній міністр оборони Олексій Резніков влітку висловив думку, що жінки мають підлягати обов'язковій військовій службі. Він вважав, що це допоможе вирішити проблему нестачі кадрів, дозволивши жінкам займати тилові посади, а чоловікам, які їх обіймають, передислокуватися ближче до лінії фронту. Однак, пізніше український парламент офіційно заявив, що жодних підготовок до запровадження обов'язкової мобілізації жінок не ведеться.

Наразі в українських Збройних Силах добровільно служать понад 76 тисяч жінок, з яких понад 57 тисяч мають статус військовослужбовців. Багато з них працюють у сферах медицини, обслуговування дронів, логістики, зв'язку та інших тилових напрямках. Проте, експерти зазначають, що мобілізація жінок не є панацеєю.

Бойова медикиня та співзасновниця української громадської організації "Veterana" Катерина Примаг наголошує, що кожна людина важлива, але першочергово потрібно створити комфортніші умови для жінок-військовослужбовців. Вона вказує на можливу дискримінацію та обмеження у виборі посад для жінок у військкоматах, пропонуючи їм, наприклад, посаду кухаря замість штурмовика. При цьому, вона зазначає, що не кожна жінка може обіймати будь-яку посаду, так само як і не кожен чоловік, проте це не є суто гендерним питанням, а скоріше питанням професіоналізму та підготовки. Також існує значний розрив у зарплатах між бойовими та тиловими посадами, що потребує вирішення.

«Я думаю, що це дуже погана ідея для армії, для жінок, і це приховує багато дискримінації та порівняння важливості посад. Багато жінок продовжують працювати на передовій як артилеристи, розвідники або FPV-пілоти. Важливо зазначити, що не можна просто замінити жінок чоловіками на тилових позиціях, оскільки деякі чоловіки, згідно з українським законодавством, не зобов'язані служити на позиціях, близьких до лінії фронту. Деякі жінки можуть бути не такими ефективними, як чоловіки, в піхоті, але це потребує кращої підготовки, а не загальних правил. Не можна ігнорувати жінок через упередження.» — Катерина Примаг.

Політолог Ігор Рейтович вважає, що суспільство в цілому негативно ставиться до ідеї обов'язкової мобілізації жінок, віддаючи перевагу добровільній участі або залученню жінок з медичною освітою. Він пояснює це не стільки консерватизмом, скільки патріархальними уявленнями та відсутністю чітких відповідей щодо реального впливу такої мобілізації на фронт. Також піднімається питання гендерної рівності: якщо йдеться про справжню рівність, жінка має мати можливість обирати будь-яку посаду за наявності відповідної підготовки. Крім того, існує проблема чоловіків, які уникають мобілізації, і питання, чому спочатку не вирішуються ці проблеми.

Багато хто з експертів висловлює скептицизм щодо реалізації ідеї обов'язкової мобілізації жінок, вважаючи, що це політично невигідний крок, який не матиме значного впливу на ситуацію на фронті. Можливою альтернативою може бути зниження призовного віку. Станом на зараз, близько 40 тисяч жінок вже служать у ЗСУ, більшість з яких – добровільно, що свідчить про відсутність проблем із набором саме в добровільному порядку.

Виклики та перешкоди

Жінки, які служать в українській армії, досі стикаються з упередженнями та дискримінацією. Існують стереотипи щодо їхньої нездатності виконувати певні обов'язки, а також випадки сексуальних домагань. За останні пів року 2025 року омбудсмену з питань військової служби надійшло сім скарг, дві з яких підтвердилися. Окрім того, існує проблема з обладнанням, яке не завжди відповідає анатомічним потребам жінок. Так, лише у липні 2026 року було здійснено першу закупівлю анатомічно розроблених бронежилетів для жінок, але їх кількість (2000 комплектів) не задовольняє попиту. Зважаючи на інтенсифікацію російських атак, ризики зростають не лише для тих, хто на передовій, а й для персоналу в тилових позиціях, включаючи підрозділи протиповітряної оборони. Це означає, що масштабна мобілізація жінок створить додаткові логістичні та організаційні виклики для системи, яка ще не повністю готова до їхнього повноцінного включення.