Україна шукає альтернативу розвідці США: Європа нарощує власні космічні спроможності

Новини

12.10.2026 21:14 (Оновлено 12.10.2026 в 22:14)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Сполучені Штати попередили Україну та європейські столиці про можливе припинення обміну розвідувальною інформацією. Причиною цього тиску називають удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах. Це створює прецедент, подібний до ситуації на початку президентства США, коли обмін розвідданими був призупинений на кілька днів, що є критично важливим для оборони України.

Американська сторона офіційно заперечує будь-які погрози, проте розмова, що відбулася, була почута усіма адресатами. Суть претензій Вашингтона полягає в тому, що НПЗ у Росії живлять її економіку, армію та логістику, і їхня робота має бути відновлена. Цей тиск з боку США почався одразу після досягнення домовленостей між Трампом та Іспанією щодо постачання дизелю, а також після оголошення енергетичного перемир'я, про яке Україна дізналася з новин. Кремль досі не підтвердив це перемир'я, тоді як російські ракети вже атакували українські електростанції.

Нарощування європейської розвідки

Ситуація 2025 року, коли американці вперше обмежили доступ України до розвідданих, стала поштовхом для Європи до розвитку власних систем. Франція, яка завжди робила ставку на власну стратегічну автономію, одразу почала нарощувати свої розвідувальні потужності. За словами президента Макрона, Париж вже надає значну частку розвідданих для України, хоча незалежної перевірки цієї цифри немає. Німеччина виділила 35 мільярдів євро на розвиток військового космосу до 2030 року і отримала власні радарні супутники. Подібні системи також купують Польща, Швеція та Нідерланди, оскільки радарні супутники здатні бачити крізь хмари та працювати вночі, на відміну від оптичних.

Фінська компанія ICEYE, відома українцям з 2022 року завдяки спільному проєкту «народного супутника», зараз має понад 60 супутників на орбіті, які можуть знімати одну точку до 20 разів на добу. Українське Міністерство оборони також уклало контракт з цією компанією. Це свідчить про те, що сучасні угруповування супутників стають доступними навіть для середньостатистичних європейських країн. Європа за півтора року значно збільшила свою частку у наданні розвідданих для України, що робить її менш залежною від рішень Вашингтона.

Незалежність від США: виклики та перспективи

Незважаючи на прогрес, деякі критично важливі сфери розвідки залишаються під контролем США. Зокрема, американські супутники здатні миттєво виявляти старт балістичних ракет, надаючи Україні цінні хвилини для активації тривоги та підготовки систем ППО. Європа поки не має аналогічних супутників, а власна система попередження про ракетний старт, яку створюють Франція та Німеччина, запрацює лише на початку 2030-х років. Так само планування ударів по російській енергетиці, яке здійснюють американці, надаючи інформацію про маршрути, висоту та час польоту дронів, є унікальною послугою, яку Європа поки не може запропонувати.

Starlink залишається ключовим засобом зв'язку на фронті, проте європейська альтернатива значно дорожча та важча. Крім того, Європейський Союз планує запустити власну мережу супутникового зв'язку лише у 2029 році, а систему спостереження землі — у 2028 році. Спільна європейська розвідка досі не має чіткого керівництва, що уповільнює її розвиток. В Україні також триває робота над власними розвідувальними супутниками у співпраці з Чехією, але для потреб війни цього поки недостатньо.

«Розвідка, яку можуть вимкнути з чужої столиці, допомагає рівно доти, доки там всього хочуть. Кожний власний супутник, український чи європейський, зменшує кількість таких вимикачів. Чим швидше ми їх позбудемося, тим менше наша оборона залежатиме від того, з ким сьогодні домовився Трамп.»