Корупція та «рукожопість»: як зловживання владою шкодить державі та дискредитує її

Журналіст Юрій Ніколов висловив думку, що корупція призводить до неефективних та нерозумних дій, які він називає «рукожопістю». На його переконання, подібні зловживання владою шкодять Україні, зокрема, створюючи передумови для внутрішніх конфліктів та підриваючи боротьбу з зовнішньою агресією. Ніколов наводить приклад ситуації з журналістом Михайлом Ткачем, якого, за словами журналіста, намагалися залякати за допомогою правоохоронних органів, звинувативши у шпигунстві проти Австрії. Затримання Ткача «обличчям в асфальт» не вплине на його подальшу роботу, але завдало шкоди репутації Австрії, зазначив Ніколов.

На думку Ніколова, дії правоохоронців щодо Ткача були «рукожопим рішенням», яке він порівнює із спробами заборонити українським журналістам публікувати розслідування про квартирне збагачення брата голови Державного бюро розслідувань (ДБР). Такі дії, зазначає він, викликають «ефект Барбари Стрейзанд», коли перепони лише посилюють розголос навколо інформаційного приводу.

Наслідки корупції для держави

Ніколов пов'язує ці випадки з ширшою проблемою корупції в Україні. Він вважає, що програш у війні з корупціонерами всередині країни неминуче призведе до перетворення України на «Малоросію». На його думку, це позбавить Росію мотивів для війни, адже якщо внутрішня ситуація в Україні буде схожою на російську, зникне привід для конфлікту.

Журналіст підкреслює, що невідомо, чи понесе відповідальність Кравченко, однак наголошує на стратегічній важливості боротьби з корупцією для збереження української державності. Він критикує ситуацію, коли за незначну винагороду (5 копійок, за висловом Ніколова) хтось готовий повірити в необґрунтовані звинувачення проти журналіста, використовуючи правоохоронний апарат для тиску.

Проблема «рукожопості» як результат корупції

Джерело: Facebook

Термін «рукожопість» у контексті Ніколова означає не лише низьку кваліфікацію чи недбалість, а й системний недолік, спричинений корупційними механізмами. Коли призначення на посади відбуваються не за професійними якостями, а за лояльністю чи через хабарі, це призводить до некомпетентності управлінців. Така некомпетентність, своєю чергою, породжує помилкові рішення, які завдають шкоди державі та її громадянам. Це може проявлятися як у неефективному використанні ресурсів, так і в прямих зловживаннях, як-от тиск на журналістів-розслідувачів.