В Україні спостерігається значне зростання заробітних плат, проте воно стосується насамперед посадовців, суддів та прокурорів. Натомість, зарплати військових, які виконують бойові завдання на фронті, залишаються незмінними протягом останніх п'яти років. За даними Міністерства фінансів, середні зарплати у центральних органах державної влади зросли з січня по липень цього року з 53 тисяч до 66 тисяч гривень, що становить 24% за пів року. Цю інформацію підтвердив і голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі зазначив, що необхідність гідної оплати праці для державних службовців, суддів та правоохоронців є очевидною, особливо в умовах війни, обмежених бюджетних ресурсів та зростання вартості життя. Однак, він наголосив на важливості збереження балансу між витратами на державний апарат та соціальними зобов'язаннями перед громадянами. Ярослав Железняк, коментуючи цю ситуацію, зосередився на трьох ключових аспектах: хто отримує підвищення, як наступний бюджет закріплює цю тенденцію та хто залишається в кінці черги, наголосивши, що це – військовослужбовці.
Зростання зарплат посадовців на фоні стагнації військових виплат
Аналіз даних Державної казначейської служби, представлених на відкритому дашборді зарплат державних органів (окрім силових структур та оборонних відомств), свідчить про суттєве зростання доходів посадовців за перше півріччя 2026 року. Зокрема, в Антимонопольному комітеті середні зарплати зросли з 67 тисяч до 98 тисяч гривень. В Рахунковій палаті – з 71 тисячі до майже 98 тисяч гривень. Генеральна прокуратура показала зростання з 61 тисячі до 83 тисяч гривень. У Антимонопольному комітеті зафіксовано зростання майже вдвічі. Найвищу середню зарплату в липні отримував регулятор енергетичного ринку – НЕК «Укренерго», яка сягнула 121 тисячі гривень. Проте, найбільший шок викликають судді вищих судів, чиї середні зарплати у липні становили 743 тисячі гривень, що приблизно дорівнює 25 місячним виплатам рядового військового.
««Ми хочемо підвищити зарплату військовим лише на 20% наприкінці п'ятого року. Чи називається це популізмом, коли рядовий солдат отримуватиме 36 000 замість 30 000, що все одно дуже далеко від рівня 2022 року, особливо з урахуванням цін 2022 року? Але це хоча б щось, що реально можна зробити.»» — Ярослав Железняк.
Ситуація з оплатою праці військовослужбовців кардинально відрізняється. Якщо у 2022 році мінімальна виплата рядового солдата становила близько 43 тисяч гривень (у три рази вище середньої зарплати), то зараз вона становить 30 тисяч (20 тисяч базової + 10 тисяч додаткових, які нараховуються за умови відсутності відпусток та лікарняних). Це означає, що в перерахунку на ціни 2022 року, реальна зарплата солдата становить лише 21 400 гривень. Базова зарплата командира взводу, який несе відповідальність за життя підлеглих, становить 26 259 гривень, що майже вп'ятеро менше, ніж у середнього працівника енергетичного регулятора. Незважаючи на гарантії Прем’єр-міністра та заяви Міністра фінансів про стабільність виплат, існує ризик, що «стабільність» означатиме збереження мінімальної зарплати військового на рівні 30 тисяч гривень, незважаючи на інфляцію та девальвацію.
Бюджет 2027: закріплення дисбалансу та боротьба за ресурси
Плани на наступний бюджетний рік (2027) свідчать про подальше закріплення існуючого дисбалансу. Для суддів та держслужбовців базову зарплату для розрахунків підвищують з 2 тисяч з чимось до 3691 гривні. Для прокурорів, податківців та митників – з 2102 до 2331 гривні. Судовій системі закладено 44% збільшення бюджету на оплату праці, а прокурорам – 12%, навіть попри те, що їхні зарплати вже зросли на 30% раніше. На цьому тлі, військовим знову не передбачено жодного підвищення. Ситуація ускладнюється тим, що кошти на різні виплати та програми, як-от «1000 гривень» (18 мільярдів гривень) чи інші заохочення (19,5 мільярдів гривень), завжди знаходяться, тоді як для військових постійно заявляють про відсутність ресурсів.
Народні депутати, зокрема команда Ярослава Железняка, розробили низку поправок до державного бюджету, які передбачають перерозподіл 274 мільярдів гривень без введення нових податків. Ці кошти пропонують знайти за рахунок оптимізації видатків на зарплати, використання коштів з облігацій, тіньової економіки (64,7 мільярда гривень) та резервного фонду (40 мільярдів гривень). З цих коштів 200 мільярдів гривень пропонується спрямувати на підвищення зарплат військовослужбовцям щонайменше на 20%. Це розглядається як реалістичний крок для виправлення несправедливості, зважаючи на те, що зарплати чиновників зросли на 24% за пів року. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев раніше зазначав, що потенційно можна знайти до 400 мільярдів гривень. Голосування за ці поправки відбудеться під час розгляду бюджету у першому читанні 26-30 жовтня.