Роберт Холл, 83 роки, відомий своїми понад 30-річними дослідженнями ділових циклів, які допомагають офіційно визначати початок та завершення рецесій в США. Майкл Вудфорд, 71 рік, є автором книги "Відсоткові ставки і ціни", яка досліджує механізми контролю інфляції через монетарну політику, деталізуючи дії центральних банків.
Від мікро до макро: нова парадигма економічного аналізу
Традиційна макроекономіка аналізує економіку в цілому: ВВП, інфляцію, безробіття. Мікроекономіка ж фокусується на окремих суб'єктах – домогосподарствах та фірмах, їхніх рішеннях щодо покупок чи ціноутворення. Раніше макроекономічні моделі часто ігнорували поведінку індивідів, що призводило до неефективності державної політики. Як порівняння, це схоже на спробу передбачити погоду, знаючи лише минулорічні показники, але не враховуючи хмари.
Проблеми такого підходу стали очевидними під час нафтових криз 1970-х, коли інфляція та безробіття росли одночасно, всупереч старим моделям. Саме тоді Роберт Холл у 1978 році запропонував теорію, згідно з якою люди прагнуть рівномірно розподіляти свої витрати в майбутньому, враховуючи очікувані доходи. Це означає, що зміни у витратах відбуваються переважно через несподівані події, а не через інформацію, яка вже відома. Наприклад, якщо людина знає про майбутнє підвищення зарплати, вона може витратити більше вже зараз. Якщо ж вона втрачає роботу, витрати змінюються миттєво. Ця концепція, відома як гіпотеза постійного доходу, стала фундаментальною для розуміння того, як люди витрачають гроші.
Вплив очікувань на ціноутворення та політику центробанків
Майкл Вудфорд зосередився на компаніях, аналізуючи, як вони встановлюють ціни. Оскільки ціни не змінюються щодня (наприклад, ресторан не переписує меню щоранку), фірми при формуванні цінової політики враховують не лише поточні витрати, але й майбутні зміни цін, зарплат та відсоткових ставок. Поєднавши ці два аспекти – поведінку домогосподарств та фірм – Вудфорд створив моделі, які сьогодні використовуються центральними банками та міністерствами фінансів по всьому світу.
Нова модель також проливає світло на роль процентної ставки. Впливає не лише поточний рівень ставки, а й очікування щодо її майбутніх змін, адже саме на їх основі люди планують довгострокові інвестиції та покупки, як-от іпотека. Тому, як показав Вудфорд, центральним банкам надзвичайно важливо чітко комунікувати свою політику та бути послідовними. Коли люди та компанії вірять обіцянкам центрального банку щодо майбутніх ставок, їхні власні плани та очікування допомагають стримувати інфляцію. Ця комунікаційна стратегія, що отримала назву "прямого орієнтиру", виявилася ефективною, особливо після кризи 2008 року, коли просте зниження ставок не одразу оживило економіку.
Таким чином, цьогорічна Нобелівська премія з економіки фактично відзначила важливість психологічних факторів та очікувань у прийнятті економічних рішень. Заяви центральних банків, підкріплені довірою та реальністю, стають потужним інструментом впливу на економіку, враховуючи, що вона складається з мільйонів індивідуальних рішень, багато з яких спрямовані в майбутнє.