Українські удари по російських дата-центрах компанії «Яндекс» призвели до різкого скорочення кількості транзакцій стейблкоїна A7A5, який використовується для обходу міжнародних санкцій. За наявними даними, кількість транзакцій зменшилася приблизно на 95%.
До ударів фіксувалося близько 600 транзакцій стейблкоїна A7A5 на добу. Після ударів ця кількість скоротилася до 32 транзакцій: 18 у мережі Ethereum та 14 у мережі Tron. Цей стейблкоїн використовувався для обходу санкцій, запроваджених проти Росії.
Історія обходу санкцій та перенесення інфраструктури
Інфраструктура для обміну A7A5 спочатку розміщувалася в Європі. Однак після запровадження санкцій США та Великої Британії у серпні 2025 року її було перенесено до Росії. З вересня 2025 року відповідні сервіси почали використовувати інфраструктуру «Яндекса».
Таким чином, санкційний тиск не лише обмежив можливості A7A5 працювати через міжнародну фінансову інфраструктуру, але й, імовірно, сприяв концентрації частини її операцій на російських технічних потужностях. Це зробило цю інфраструктуру вразливою до цільових ударів.
Наслідки ударів по дата-центрах
У жовтні 2026 року, після українських ударів по дата-центрах «Яндекса», було зафіксовано різке скорочення кількості транзакцій A7A5. Це демонструє прямий вплив українських військових дій на здатність Росії обходити санкції та підтримувати фінансові операції в умовах міжнародних обмежень.
Для остаточної оцінки масштабів і тривалості порушень у роботі цієї схеми обходу санкцій потрібні додаткові дані. Однак наявна інформація свідчить про значну ефективність українських дій у протидії російським спробам уникнути міжнародного фінансового контролю.