Попри прогнози про відсутність голосів та брак фінансування для виплат зарплат, минулий пленарний тиждень пройшов продуктивно. Усі необхідні законопроекти для отримання чергового траншу від Європейського Союзу були ухвалені. Йдеться про суму в 4,2 мільярда євро, проте загалом Україна очікує ще 25 мільярдів євро. Парадоксально, але водночас з цим, ключові законопроекти, спрямовані на боротьбу з корупцією, які, за словами деяких народних депутатів, президент Володимир Зеленський особисто блокує, так і не були зареєстровані чи винесені на розгляд.
Нардеп Ярослав Железняк з каналу "Залізний нардеп" зазначив, що план влади щодо затягування або уникнення впровадження важливих антикорупційних змін є марним. Він наголосив, що пройдена історія показує: коли існує потреба, парламент здатний зібрати необхідну кількість голосів навіть для непопулярних рішень. Нардеп також планує обговорити, що конкретно необхідно зробити для отримання подальшої фінансової допомоги від ЄС.
Ухвалені закони: непопулярні, але необхідні
Парламентарі ухвалили всі зміни, необхідні для отримання траншу від ЄС, з комфортною більшістю голосів. Серед них – непопулярна поправка щодо статусів осіб, які виконують публічні функції (PEP), яка стосується безпосередньо народних депутатів. Ця поправка, хоч і викликала дискусії, була прийнята без значного опору чи спроб зняти її з розгляду. Також були ухвалені зміни щодо оподаткування посилок, які набудуть чинності у 2028 році. Ці зміни, що торкнуться мільйонів громадян та змінять бізнес-моделі для малого та середнього бізнесу, також були прийняті спокійно, попри те, що раніше подібні ініціативи не мали підтримки.
Железняк підкреслив, що ці два приклади демонструють здатність влади ухвалювати необхідні закони, коли це вимагається для отримання міжнародної допомоги. Однак, він також зауважив, що ці зміни, по суті, означають додаткове оподаткування громадян, адже кожна посилка вартістю до 150 євро стане дорожчою на 25-40%.
Блокування антикорупційних реформ: хто і чому?
Незважаючи на заяви прем'єр-міністра про виконання міжнародних зобов'язань, документи, надані народним депутатам, свідчать про відсутність законопроектів від уряду щодо конкурсів на посади голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та незалежної експертизи. Натомість, існують законопроекти, зареєстровані народними депутатами, зокрема, щодо Генеральної прокуратури, де першою авторкою є Анастасія Радіна, а другим – Ярослав Железняк.
Железняк стверджує, що слова представників уряду про відсутність необхідності або неможливість проведення конкурсів є лише прикриттям для реального плану президента Зеленського та його команди. Цей план полягає у затягуванні процесу призначення на керівні посади в антикорупційних органах. Зокрема, щодо БЕБ, це може означати швидке перепризначення чинного керівника Сухачова, а щодо Генеральної прокуратури – зволікання або повне ігнорування процесу. Щодо незалежної експертизи, то влада, ймовірно, намагатиметься нав'язати партнерам беззубі реформи, які не вимагатимуть законодавчих змін.
Повторення минулих помилок та подальші дії
Нардеп провів паралелі з минулими ситуаціями, коли уряд намагався затягнути або змінити сутність реформ, незважаючи на вимоги міжнародних партнерів. Він згадав історії з Бюро фінансових розслідувань (БЕБ), Міністерством юстиції, митницею, АРМА та Рахунковою палатою. У всіх випадках, попри спротив, завдяки спільним зусиллям народних депутатів та тиску міжнародних партнерів (G7, МВФ, Світовий банк, посольства США), вдалося домогтися ухвалення необхідних законопроектів.
Железняк запевнив, що депутати не відступатимуть і продовжать наполягати на впровадженні змін. Вони мають зареєстровані законопроекти та можливість блокувати неефективні рішення, щоб змусити владу ухвалити правильні зміни, яких вимагає суспільство, партнери та народні обранці. Він висловив переконання, що, як і у випадку з поправкою щодо PEP та оподаткуванням посилок, парламент зможе зібрати голоси для ухвалення антикорупційних законів. На початку листопада Железняк планує зустрітися з представниками Європейського Союзу у Брюсселі, щоб детально обговорити ситуацію та показати, де саме відбувається маніпуляція та де потрібна підтримка.