Питання проведення виборів в Україні під час воєнного стану залишається одним із найгостріших та найдискусійніших. Президент Володимир Зеленський неодноразово висловлювався на цю тему, однак його позиція зазнавала змін, що викликає низку запитань. Народний депутат Ярослав Железняк проаналізував 25 заяв глави держави щодо виборів, зроблені з 2023 року, та виявив суперечності, що вказують на залежність риторики від рейтингових показників.
Протягом 2023-2026 років президентські заяви щодо виборів еволюціонували від категоричного «не на часі» до готовності провести їх за 60 днів за умови припинення вогню. Паралельно змінювалась і відповідь на питання про власне балотування на другий термін: від невизначеності до готовності брати участь, попри попередні обіцянки. Аналіз цих заяв виявляє зв'язок між риторикою та поточними рейтингами президента, а також свідчить про відсутність реальної підготовки до виборчого процесу.
Еволюція позиції президента щодо виборів
На початку процесу, у серпні 2023 року, Володимир Зеленський відкидав можливість проведення виборів під час війни, називаючи це «цунамі» та «провокацією», яка лише грає на руку Росії. Він заявляв про небажання триматися за владу та про готовність жити без виборів 3-5 років. Однак, вже у грудні 2025 року, після заяв Дональда Трампа щодо необхідності виборів, президент висловив готовність провести їх за 60-90 днів, закликаючи США та європейських партнерів допомогти забезпечити безпеку.
Цікавою є трансформація позиції щодо власного балотування. У 2019 році Зеленський обіцяв йти на один термін. У січні 2025 року в інтерв'ю Lex Fridman він заявляв, що ще не знає, чи балотуватиметься, і це залежить від завершення війни та волі народу. Проте, вже у вересні 2025 року, він готовий не йти на другий термін, якщо війна закінчиться, наголошуючи, що його мета – закінчити війну, а не вибори. Натомість, у березні 2026 року, в інтерв'ю італійському виданню, він не був певний, чи балотуватиметься навіть після завершення війни.
Ситуація ускладнилася на тлі падіння рейтингів президента. Після заяв про можливість виборів, що були пов'язані з підготовкою певних політичних сил, наприклад, Михайла Федорова, президент висловив категоричну незгоду, назвавши це бажанням потрапити в політику. У відповідь на заяви Дональда Трампа про необхідність відставки, Зеленський запропонував Росії 60 днів повного припинення вогню для організації виборів, а згодом, в іншому інтерв'ю, заявив про необхідність півроку після війни для підготовки, підкресливши, що сам готовий балотуватися під час війни.
Реальність виборів: соціологія та законодавчі перешкоди
Соціологічні опитування свідчать, що більшість українців (53,6% станом на жовтень 2026 року) виступають проти проведення виборів під час воєнного стану, хоча кількість прихильників зростає (38%). При цьому, понад 31% вважають, що вибори під час війни послаблять обороноздатність країни. Найбільше бажання переобрати висловлюється щодо Верховної Ради (майже 70%), тоді як за президента – 44%.
Ярослав Железняк наголошує, що остаточне рішення щодо проведення виборів в Україні належить українцям, а не зовнішнім гравцям, таким як Трамп чи Путін. Проте, для їх проведення необхідна нова законодавча база, яка врахує унікальні обставини: голосування понад мільйона військовослужбовців, мільйонів українців за кордоном, забезпечення прозорості та виділення належного фінансування (1,6 мільярда гривень, згадані як кошти, виділені на телемарафон, є недостатніми для підготовки до виборів).
Наразі відсутня робоча група, яка б розробляла відповідний закон, а Центральна виборча комісія не має необхідних коштів. Відсутність відповідей на ключові політичні питання, такі як вимоги до проживання чи голосування за кордоном, робить обговорення виборів передчасним. Така мінлива позиція влади, що залежить від рейтингів, вважається неадекватною та шкодить державності, особливо в умовах війни. Натомість, необхідно зосередитись на підготовці законодавства, яке б гарантувало чесні та прозорі вибори, що відповідають інтересам усіх громадян.