Віце-прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський ініціював внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до списку небажаних осіб у Польщі. Причиною такого кроку стало те, що Шеремета є ініціатором оголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Олега Ольжича та Української повстанської армії (УПА). Про це повідомляє польський портал RMF24.
Ситуація викликала занепокоєння серед українських дипломатів та політиків. Екс-генеральний консул України у Любліні Василь Павлюк висловив думку, що подібні рішення місцевих органів влади створюють непотрібні конфлікти з країнами-партнерами, що може мати негативні наслідки для євроінтеграційних прагнень України. Він наголосив на необхідності враховувати чутливість історичних питань для Польщі та працювати над їх вирішенням на урядовому рівні.
Реакція МЗС України та депутата Львівської облради
Міністерство закордонних справ України назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним для розбудови українсько-польських відносин. У відомстві зазначили, що це рішення ухвалене на регіональному рівні без консультацій з центральними органами влади, і може ускладнити вирішення проблемних питань на тлі російської агресії.
Сам депутат Святослав Шеремета пояснив, що метою рішення було вшанування пам'яті борців за незалежність України, що традиційно робить Львівська обласна рада, особливо у ювілейні роки. Він нагадав, що Верховна Рада України також включила ювілеї Шухевича та Ольжича до календаря пам'ятних дат, рекомендувавши місцевим органам проводити відповідні заходи.
Позиція дипломата щодо історичних питань
Василь Павлюк підтримав позицію МЗС, підкресливши, що дипломати краще розуміють наслідки таких рішень для двосторонніх відносин. Він закликав українських політиків мислити ширше, враховуючи поточну ситуацію у світі та важливість підтримки Польщі. Дипломат наголосив, що питання вшанування героїв є важливим, але воно повинно вирішуватися мудріше, щоб не створювати нових проблем у відносинах із сусідами.
Павлюк зазначив, що польсько-українські відносини складні через історичні події, зокрема на Волині, які Москва продовжує використовувати. Він висловив переконання, що для досягнення примирення необхідно працювати на глибинному, урядовому рівні, залучаючи як українські, так і польські церкви, а також шукати компроміси. Дипломат вважає, що це єдиний шлях до подолання історичних суперечностей та зміцнення співпраці.
Пошукові дослідження як інструмент примирення
Як один із кроків до врегулювання історичних питань, Василь Павлюк відзначив завершення пошукових робіт у селі Ласків Люблінського воєводства, де були знайдені останки понад 40 українців. Ці дослідження, на його думку, підтверджують, що конфлікти мали місце з обох сторін, і допомагають дійти до компромісів, але вимагають глибокої та тривалої роботи.
Військова допомога та гібридні загрози
Речник Міністерства національної оборони Польщі Янош Сімей спростував заяви про призупинення військової допомоги Україні через рішення Львівської облради. Василь Павлюк додав, що Польща надає Україні допомогу як офіційно, так і неофіційно, і не кине союзника. Проте, за його словами, через загострення відносин українським дипломатам у Польщі працювати надзвичайно важко.
Обговорюючи гібридні загрози, зокрема виявлення об'єкта, схожого на безпілотник, у Польщі, Павлюк зазначив, що співпраця між військовими обох країн триває. Однак, як члени НАТО, вони не можуть самостійно реагувати на такі інциденти без рішення Альянсу. Дипломат також згадав про проросійські сили в Польщі, які намагаються погіршити українсько-польські відносини, використовуючи історичні суперечності, особливо на тлі війни.