Російське командування, зокрема начальник Генерального штабу Валерій Герасимов, заявило про ліквідацію "котла" у Харківській області, який спочатку називався Вовчанським, а потім Резниківським. За їхніми даними, у цьому "котлі" було знищено значну групу українських військ чисельністю до 2000 осіб. Цю інформацію було представлено на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним як черговий успіх російської армії.
Аналіз подій свідчить, що історія про "знищений" український "кіт" є фейком від початку до кінця. Це перший випадок, коли російське командування довело вигадану операцію до логічного завершення, тоді як попередні подібні заяви, як правило, залишалися незавершеними або забувалися. За п'ять років війни, окрім Маріуполя, жодного справжнього "котла" не було, проте російські звіти регулярно їх містять.
Вигадана операція: від "вовчанського" до "резніківського" котла
Історія щодо формування "котла" почалася у травні 2024 року, коли російські війська відновили наступ у Харківській області, зокрема через Вовчанськ. Метою було ускладнити ситуацію для українських сил, що обороняли Куп'янськ, шляхом флангування. Однак наступ в районі Вовчанська захлинувся, хоча бої тривали, а ділянка фронту стабілізувалася. Українське командування перекидало резерви з Вовчанська до Куп'янська, послаблюючи оборону першого.
На початку вересня з'явилися перші повідомлення про формування "котла", який отримав назву "Ведмежий кут". Російські джерела стверджували, що 3 або 5 вересня кільце оточення було замкнене, а всередині опинилися 2000 українських солдатів. До середини вересня було заявлено про захоплення населених пунктів Черняхівка, Широке та Ольхуватка, а 11 жовтня – про взяття Резнікове. 16 жовтня Герасимов повідомив про повну ліквідацію "котла" та знищення групи українських військових. За російськими даними, було знищено 2000 військовослужбовців ЗСУ, захоплено 460 кв. км території та "звільнено" 28 населених пунктів.
Однак, при детальнішому вивченні, виявилося, що ця операція була повністю вигаданою. Інститут вивчення війни (ISW) та інші аналітики спростували заяви російського генштабу. Зокрема, у районі Білого Колодязя виявлено 17-кілометрову ділянку, де повністю відсутні російські війська. Крім того, українська бронетехніка діяла всередині так званого "котла", рухаючись у бік державного кордону, а не на вихід.
Також близько 21 жовтня з'явилося відео з українськими військовими в центрі населеного пункту Караїчне, що на схід від Вовчанська, поблизу російського кордону. Українські сили підтвердили, що утримують це поселення. "Кіт" спочатку називали Вовчанським, потім перейменували на Резніківський, оскільки бої тривали навколо Вовчанська, де спостерігалася активна присутність українських військових.
Відсутність будь-яких російських відеоматеріалів з окупованих територій, де нібито знищено українські війська, а також відсутність кадрів "встановлення прапора", які часто використовуються для підтвердження контролю, свідчить про повну вигаданість операції. Українські військові, навпаки, фіксували спроби росіян інфільтруватись у їхні позиції. Тактика "шахової дошки" або "шарової ковбаси" на фронті, коли поодинокі опорні пункти росіян зафарбовуються як зона повного контролю, створює на карті ілюзію "котла", але не є реальним оточенням.
Сучасна війна: неможливість "котлів" і інформаційні маніпуляції
Формування класичних "котлів" у сучасній війні практично неможливе через розріджену лінію фронту та широке використання дронів. Замість цього, війна перетворилася на боротьбу малих піхотних груп, які намагаються діяти у тилу противника, тоді як хмари дронів відстежують їх. Однак, навіть невелика військова операція може бути роздута в інформаційному просторі до масштабної події.
Заява про ліквідацію "котла" з 2000 особами мала б супроводжуватися великою кількістю убитих та полонених. Відсутність відео з полоненими чи тілами свідчить про брехню. Навіть якщо росіяни справді просунулися на певній ділянці, бої тривають на тих самих позиціях, де нібито було ліквідовано "кіт", що суперечить логіці бойових дій. Це демонструє, як локальні рухи військ можуть бути перетворені на великі операції в інформаційному полі, створюючи ілюзію успіху, особливо в умовах можливого тиску на Україну з боку західних партнерів.
Наразі російське командування створює нові наративи, як-от розширення "безпекової зони" вздовж кордону на Сумщині. Однак, заяви про контроль над територіями, що значно перевищують реальне просування (до 5 км), виглядають як чергова спроба ввести в оману, особливо коли аналізувати звіти "Z-авторів", які вказують на позиційний глухий кут та значну активність українських дронів. Ці події відбуваються на тлі дивної поведінки американської адміністрації, яка, можливо, зосереджена на інших конфліктах.