Після завершення «години запитань до уряду» Україна відновила удари по нафтопереробних заводах Російської Федерації. Це стало можливим після двотижневої паузи, яка була узгоджена з партнерами, однак, за словами експертів, Росія не виправдала надій і продовжує вбивати мирне населення, що вимагає коригування дій.
На міжнародному рівні спостерігається складна дипломатична картина. Представники Пентагону звернулися до країн Балтії з проханням пом'якшити свою риторику щодо Росії, аргументуючи це підривом безпеки континенту. Водночас, Німеччина закликає Китай використати свій вплив на Москву для припинення війни. Ці події відбуваються на тлі підготовки до зустрічі G20, де міністр закордонних справ РФ Лавров планує виступити з критикою західних санкцій.
Деколонізація та пенсійна реформа
В Україні триває процес деколонізації, що ставить під сумнів доцільність збереження російської культурної спадщини. Зокрема, згадується випадок у Татарбунарах, де замість ремонту укриттів, керівництво займалося збереженням пам'ятника Пушкіну. Наголошується, що в умовах війни, збереження пам'ятників російській імперській спадщині є недоречним, адже існує прямий зв'язок між такими об'єктами та російською агресією.
Також порушено питання щодо пенсійного забезпечення прокурорів. Завдяки внесеним змінам до бюджету, представники прокуратури тепер виходитимуть на пенсію на загальних нормах, що унеможливлює надмірно ранній вихід на пенсію, як це було раніше. Ця реформа має на меті забезпечити справедливість та уникнути зловживань.
Міжнародні дипломатичні зусилля та позиція Китаю
Ключовим моментом у міжнародній дипломатії став заклик президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра до Китаю з проханням використати свій вплив на Росію для припинення війни. Він наголосив, що затяжна нестабільність загрожує не лише Україні та Європі, але й світовій економіці. Позиція Пекіна, як одного з головних торговельних партнерів Росії, може суттєво вплинути на тиск на Кремль.
Водночас, Європа висловлює занепокоєння щодо можливих домовленостей між Трампом і Путіним, які можуть бути досягнуті без участі європейських країн, що вплине на європейську безпеку та майбутнє НАТО. Росія, зі свого боку, виступає проти участі ЄС у переговорах, наполягаючи на тристоронньому форматі. У Москві також розраховують, що Путін зможе використати зближення з Трампом для посилення позицій Росії на міжнародній арені, зокрема через масштабні економічні угоди.
Українська позиція та перспективи
Україна наполягає на тому, що пріоритетом є власна безпека, попри бажання допомогти Європі. Зазначається, що Україна просила Фінляндію та Норвегію розпочати діалог, що викликало певну реакцію. Росія ж, зі свого боку, висловлює готовність до розмови із Зеленським, але українська позиція залишається незмінною: запрошують російського президента до Києва, гарантуючи, що його приїзд призведе до завершення війни.
«Україна це гарантує. Тільки його крива нога ступить на українську землю. Повірте, одразу буде зроблено все можливе, щоб війна закінчилась. Ось що відповідь: не ми туда, вони сюда. Чого ж він прислав війська? Чого ж сам не приходить в гості?»