Майже рік минув відтоді, як Андрія Єрмака нібито усунули від справ, проте на Банковій вулиці досі вважають, що він залишається в "смартфоні" президента Володимира Зеленського. Залишається питання, наскільки він досі впливовий. Цього тижня "Українська правда" опублікувала детальне дослідження про те, хто саме формує нинішній вплив на главу держави. В статті аналізується, хто має доступ до вуха президента, хто діє як його "руки" у секторі безпеки, а також чим займається новий голова Офісу Президента і як це впливає на життя громадян.
За інформацією видання, хоча Єрмак вже не має такого широкого впливу, як раніше, втративши близько 90% своєї колишньої влади, його місце зайняли інші. Зокрема, значно зріс вплив радника з питань комунікацій Дмитра Литвина, який пише промови для президента і, за даними журналістів, виявляє ворогів в оточенні глави держави. Литвин, завдяки доступу до президента, має можливість висловлювати власне бачення щодо зовнішньої політики, війни, кадрових питань та економіки.
Нові обличчя в оточенні президента
Другою за впливовістю особою називають голову фракції "Слуга народу" та лідера коаліції Давида Арахамію. Він залишається одним із найближчих до президента з першого дня. Зазначається, що Арахамія може мати плани на новий політичний проєкт, що може конкурувати з такими силами, як ОПЗЖ чи "Опозиційний блок". Як описують колеги, він має харизматичність та здатність до організації, що робить його значно впливовим.
Ситуація демонструє, що президент змінив "обличчя" навколо себе, але не самі правила гри. Замість однієї впливової фігури, як Єрмак, з'явилося кілька осіб, а ключовим фактором впливу залишається "доступ до тіла", а не офіційна посада чи відповідальність.
Вплив у секторі безпеки
У секторі безпеки головним впливовим діячем називають заступника голови Офісу Президента Олега Татарoва. Він зберігає значний вплив на Державне бюро розслідувань (ДБР), Міністерство внутрішніх справ, Національну поліцію та певні судові інстанції, а також на Генеральну прокуратуру. За даними "УП", Татарov був причетний до скасування підозр проти керівників НАБУ та САП. Його стосунки з попереднім генпрокурором були напруженими, тоді як зараз він спілкується з його заступниками, зокрема з Хоменком.
Натомість, виконувач обов'язків голови Служби безпеки України (СБУ) Олександр Поклад, якого у правлячій команді називають "охоронцем політичної системи Зеленського", також набув значного впливу. Це свідчить про фокус на підтримці саме політичної системи, а не держави загалом.
Роль Кирила Буданова та інші фігури
Новий голова Офісу Президента Кирило Буданов, попри те, що він не зовсім новий, користується високою довірою. За даними опитування КМІС у липні, йому довіряли 61% респондентів, що більше, ніж президенту. Його стосунки з Зеленським описуються як взаєморозуміння: "Буданов знає, чого хоче Зеленський, і Зеленський знає, чого хоче Буданов". Він також займається підрахунком голосів у Верховній Раді, вивчаючи причини неголосування певних груп та шукаючи компроміси.
Видання також згадує прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, роль якого поступово зростає, спікера парламенту Руслана Стефанчука, Андрія Мотовиловця, який встановлює порядок денний, Олександра Корнієнка, відповідального за партію "Слуга народу", Данила Гетманцева як куратора економічного блоку та міністра фінансів Сергія Марченка. Однак, головний висновок статті полягає в тому, що президент Зеленський все більше ухвалює рішення самостійно, а оточуючі радники виконують допоміжні функції. Система більше нагадує "Зеленський та його радники", а не централізоване управління однією особою.