Журналістка Kyiv Independent Юлія Терадюк у відео на YouTube розповіла історії мешканців тимчасово окупованих Олешків, які зуміли евакуюватися до України. Люди діляться досвідом життя в умовах окупації, небезпекою, відсутністю зв'язку та гуманітарною кризою, а також емоціями від возз'єднання з рідними. За оцінками українських посадовців, близько 2000 людей залишалися в місті, виїзд з якого був надзвичайно небезпечним через мінування та постійні польоти дронів.
Місцеві жителі розповідають про страх за своїх близьких, відсутність будь-якого зв'язку та інформації про їхній стан. Одна з жінок, яка востаннє чула свого чоловіка два місяці тому, не знає, чи він у безпеці. Вона згадує, як її родина планувала повернутися через місяць-два після виїзду, але минуло вже два роки. Люди бояться російських фільтрацій та допитів, особливо ті, хто продовжує підтримувати Україну. Той факт, що 80% населення виїжджає в Україну, свідчить про їхню відданість Батьківщині, а не про зраду.
Життя в окупації та небезпека
Жителі Олешків описують місто як "мертве", де відсутні магазини, лікарні, медикаменти та кваліфіковані спеціалісти. Для добування продуктів харчування їздили велосипедами до сусіднього села за 25 км, долаючи заміновані дороги, дрони та вибухи. Одна з жінок згадує, як її чоловік поїхав за продуктами 3 жовтня, і того ж дня п'ятеро людей підірвалися на мінах, що викликало паніку за його життя. Її син втратив двох однокласниць у той день. Після цих подій вона категорично заборонила чоловікові та синові їздити за продуктами.
За словами людей, окупанти поводилися жорстоко, катували мешканців, забирали підлітків за використання додатків українського дистанційного навчання. Одна родина згадує, як їх забирали за позицію, за те, що вони хотіли жити в Україні. Люди розповідають, як у їхні будинки приходили озброєні фсбешники, змушуючи тремтіти дітей. Деякі свідки згадують, як спочатку не вірили інформації про гуманітарну місію, адже раніше росіяни вже робили схожі обіцянки, плануючи вивезти людей до себе.
Радість повернення та надія на майбутнє
Повернення до вільної України викликало у людей надзвичайні емоції. Багато хто не міг повірити, що вони нарешті вдома. Один із чоловіків, який перебував в окупації чотири роки і вісім місяців, згадує, як їх затопило після підриву Каховської ГЕС, а потім через їхню місцевість їхали танки. Інша жінка розповідає, що її діти та онуки благали її виїхати, адже ситуація ставала дедалі гіршою. Вона подякувала ЗСУ за допомогу продуктами, які вона роздавала нужденним.
Незважаючи на пережиті жахи, люди зберігають надію на відновлення свого життя. Журналістка Юлія Терадюк зазначає, що для звільнених мешканців Олешків повернення додому — це лише початок нового шляху, адже їм доведеться відбудовувати своє життя з нуля, тоді як місто залишається під окупацією. Вона також висловлює свою зворушеність зустрічами сімей, розлучених роками, і дякує спільноті Kyiv Independent за підтримку їхньої роботи.