Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube пояснив, чому Європейська Комісія надала Україні найвищу в історії оцінку готовності до вступу в ЄС, хоча реформи в країні сповільнилися. За його словами, це стало можливим завдяки роботі НАБУ, САП та Антикорупційного суду, а не діям української влади.
Железняк зазначив, що Європейська Комісія опублікувала 119-сторінковий звіт, який є деталізованим аудитом стану держави. У документі констатується, що прогрес у проведенні реформ сповільнився, особливо в антикорупційній сфері, однак оцінка України зросла. Автор відео наголосив, що оцінка базується не лише на законодавчих змінах, а й на діях громадянського суспільства та антикорупційних органів.
Роль антикорупційних органів у високій оцінці
За словами Железняка, основний внесок у позитивну оцінку зробили Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Вони продовжують виконувати свої мандати, інтенсифікують розслідування та отримують вироки у справах топ-корупціонерів. Як приклад, нардеп навів операцію MIDAS, яка викрила масштабну корупційну схему в енергетичному та оборонному секторах, що призвела до відставок високопосадовців.
Водночас, згідно зі звітом, існує стурбованість щодо спроб тиску на незалежність НАБУ та САП з боку Служби безпеки України (СБУ) та Офісу Президента, зокрема через кримінальні провадження, стеження та медійні кампанії. Автор відео розцінює це як ситуацію, коли одні державні органи ловлять корупціонерів, а інші намагаються боротися з тими, хто їх ловить.
Де шукати гроші та хто гальмує реформи
Железняк підкреслив, що корупція залишається проблемою в окремих секторах економіки, зокрема в енергетиці, обороні та будівництві. Він вважає, що саме ці сфери є джерелом значних фінансових потоків, які не завжди прозоро використовуються, а не податки, як це іноді намагається представити влада. Нардеп навів як приклад, що у 2025 році 10 обвинувачених у справах про топ-корупцію були звільнені від кримінальної відповідальності через сплив термінів давності. Він також згадав про повільний прогрес у дерегуляції та реформі спрощеної системи оподаткування, яка, на його думку, може бути перетворена на підвищення податків для ФОПів.
Основною перешкодою на шляху реформ, за даними звіту, є Верховна Рада. Железняк цитує дослідження, згідно з якими парламент виконав лише 20% завдань у рамках першого кластера для вступу в ЄС. Він наголосив, що затримки з прийняттям законів означають, що гроші, передбачені для України, залишаються на європейських рахунках і не надходять до бюджету, створюючи дірку, яку потім намагаються покрити за рахунок податків або скорочення фінансування важливих проєктів, наприклад, будівництва укриттів.
Рекомендації для прискорення реформ та отримання фінансування
Для покращення ситуації Железняк озвучив рекомендації зі звіту, серед яких – перегляд та розширення юрисдикції НАБУ на посади з високим ризиком, зокрема керівництво Офісу Президента та голови обласних адміністрацій. Він зазначив, що законопроєкти, які відповідають цим рекомендаціям, вже існують і перебувають у Верховній Раді. Нардеп підкреслив, що відсутність компромісів у проведенні ключових реформ, таких як реформа митниці та Бюро економічної безпеки, є запорукою успіху. Також він додав, що необхідно прискорити розгляд справ у антикорупційних судах, забезпечити ефективне стягнення майна та надати українському бізнесу перехідний період для виконання стандартів ЄС.
До наступного звіту Європейської Комісії, який очікується у квітні, залишилося 148 днів. Железняк пообіцяв разом зі своєю командою відстежувати, які закони блокуються і ким, щоб Україна могла отримати необхідне фінансування та продовжити шлях до членства в ЄС. Він висловив сподівання, що результати наступного року будуть не лише завдяки виявленню корупціонерів, а й завдяки реальному прогресу в реформах, що дозволить Україні випереджати навіть Молдову.