Народний депутат Ярослав Железняк у відео на YouTube розповів, що українська влада тричі запроваджувала податок на посилки, але реформа Державного бюро розслідувань (ДБР) так і не була ініційована. Фінансування від партнерів залежить від ухвалення цих законів. За словами нардепа, влада звітує про виконання зобов'язань, але реформа ДБР відсутня у переліку виконаних завдань. Затримка з ухваленням відповідного законопроєкту ставить під загрозу отримання Україною близько 25 мільярдів доларів допомоги, які вже передбачені у бюджеті на різні потреби.
Железняк зазначив, що документ про зобов'язання України перед ЄС та МВФ, який уряд надсилав до парламенту, не містить реформи ДБР. Натомість, у ньому згадується необхідність незалежної експертизи для НАБУ та САП. Міністерство юстиції у письмовій відповіді повідомило, що відповідний законопроєкт буде розроблено після аналізу та перегляду інституційної структури, механізмів доброчесності та наглядових функцій ДБР, але терміни цього аналізу невідомі. Таким чином, законопроєкту ще немає, оскільки немає відповідного документа. Нардеп підкреслив, що закон мав бути не лише розроблений, а й ухвалений до кінця грудня поточного року, що зважаючи на парламентську роботу, є майже неможливим завданням за два місяці.
Обіцянки та реальність щодо реформи ДБР
Нардеп нагадав, що 6 серпня 2025 року він, Анастасія Радіна та Максим Хлапук зареєстрували законопроєкт №13602 щодо перезапуску ДБР за моделлю Есбу. У листопаді того ж року Єврокомісія висловила позицію про необхідність відбору голови ДБР за участю міжнародних експертів. 2 січня Президент України доручив уряду підготувати та подати пропозиції щодо оновлення ДБР, очікуючи, що законопроєкт буде розроблено та подано до парламенту без затримок. Проте, січень минув, а законопроєкту досі немає. У травні уряд переніс термін ухвалення закону з середини року на грудень, у липні ЄС визначив цей термін до 31 грудня, але жодних змін не відбулося. 19 серпня комітет з питань правоохоронної діяльності намагався зняти законопроєкт №13620 з порядку денного, посилаючись на те, що розробка законопроєкту перебуває в компетенції Кабінету міністрів. 1 вересня законопроєкт №13602 разом з чотирма іншими антикорупційними документами було повернуто до порядку денного Верховної Ради та навіть проголосовано, проте він перебуває на розгляді понад 450 днів. Директор ДБР у липні назвав таку реформу руйнуванням Бюро, хоча, за словами Железняка, вона руйнує лише «ручне управління», оскільки законопроєкт від влади так і не з'явився за 300 днів після обіцянки президента.
Фінансові наслідки зволікання з реформою
За словами народного депутата, Україна ризикує втратити близько 25 мільярдів доларів фінансової допомоги через невиконання умов партнерів, зокрема, через відсутність реформи ДБР. Ця сума приблизно дорівнює 38 000 гривень для кожного громадянина України. Ці кошти були передбачені в бюджеті на ремонт доріг, шкіл, лікарень, оборону та будівництво притулків. Лише за програмою Ukraine Facility під загрозою перебуває 5 мільярдів євро. До кінця року Верховна Рада має ухвалити ще 35 законопроєктів, зокрема, деякі до 10 листопада. Железняк порівнює це з триразовим запровадженням податку на посилки, який скасовує пільги для мільйона громадян, наголошуючи, що влада не може підготувати законопроєкт щодо ДБР, оскільки це «ручний інструмент». Нардеп вважає, що шукати кошти потрібно не в оподаткуванні посилок, а в боротьбі з корупцією. Його законопроєкт №13602 передбачає прозорий конкурс на посаду нового директора ДБР з фінальним словом незалежних експертів, а також переатестацію та відбір нових співробітників.
Железняк заявив, що його команда вимагатиме винесення цих законопроєктів на порядок денний, нагадуватиме про втрату фінансування та наслідки для країни, а також планує поїздку до Брюсселя для презентації цієї позиції. Він підкреслив, що ДБР під контролем уряду є не лише проблемою для боротьби з корупцією, але й «дуже дорогим» задоволенням, вартістю 38 000 гривень для кожного українця.