Основоположний акт Росія — НАТО 1997 року не містив права вето для Москви на вступ нових держав до альянсу, стверджує Сергій Ауслендер у відео на YouTube. На його думку, документ спростовує претензії, які Росія нині висуває НАТО.
За словами автора, на переговорах за участі американців, росіян та українців російська делегація заговорила про потребу створити архітектуру європейської безпеки. Ауслендер зазначає, що така архітектура вже існувала й Москва брала в ній активну участь. Акт підписали 27 травня 1997 року в Парижі президент Росії Борис Єльцин і генеральний секретар НАТО.
Він наголошує, що за актом сторони більше не вважали одна одну противниками. Документ, за його словами, не давав Москві права вето на вступ нових держав, зокрема колишніх членів Варшавського договору. З 1997 року до НАТО приєдналися 16 країн, серед них Польща та держави Балтії.
Автор переказує й інші положення акта: повагу до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності всіх держав і їхнє право самостійно обирати спосіб убезпечення. Також, за його переказом, НАТО заявило, що забезпечуватиме колективну оборону переважно через сумісність, інтеграцію та можливість посилення, а не через додаткове постійне розміщення суттєвих бойових сил.
Ауслендер звертає увагу, що поняття «суттєві бойові сили» в акті не розшифроване. Роту американських військових у Польщі він таким силами не вважає, а бригаду бронетанкових військ США — вважає. Він визнає, що документ частково мав декларативний характер, і стверджує, що вступ Естонії, Латвії та Литви не створював загрози для Росії, бо вона мала перевагу у звичайних, морських і ядерних озброєннях.
Читайте також: Ауслендер: вимоги Путіна до України й НАТО зі злитого в NYT документа нереалістичні