Як нерухомість-банкрут тягне економіку Китаю на дно

Один із символів китайського «будівельного дива» — China Evergrande — офіційно виключений з біржового списку Гонконгу. Історія найбільшого девелопера перетворюється на кейс про корпоративну жадібність, боргову піраміду та стратегічні прорахунки, що тиснуть на другу економіку світу.

Що сталося

• Делістинг у Гонконзі поставив крапку в публічній історії компанії, яка 16 років тому гучно дебютувала та стала найдинамічнішим забудовником КНР.
• Пік бізнесу супроводжувався агресивним кредитуванням: борг перевищив $300 млрд — обсяг, нестерпний навіть для «великої державної машини».

Масштаб розладу

• На балансі Evergrande — близько 1300 недобудов у 280+ містах; сотні тисяч вкладників не отримали житло.
• Суд у Гонконзі ухвалив ліквідацію, призначивши Alvarez & Marsal. Попри півтора року роботи, проти вимог на $45 млрд ліквідатори змогли акумулювати лише $255 млн живими грошима.
• Через суди намагаються повернути кошти з колишніх керівників. Засновник Хуей Каян затриманий та оштрафований, під питанням приховані активи; у фігурантів — нерухомість і авто в США, придбані вже після початку кризи.

Вплив на економіку Китаю

• Ринок нерухомості формує близько третини ВВП і значну частку доходів місцевих бюджетів. Після краху Evergrande ціни на житло -≈35% від піку 2021 року.
• Домогосподарства «біднішають» за рахунок падіння вартості активів — це гальмує споживання та роздріб.
• Банки жорсткіше кредитують, будкомпанії скорочують персонал і зарплати — подвійний удар по попиту.
• Уряд докапіталізує добудову проблемних проєктів, але уникає тотальних «порятунків» девелоперів, щоб не відроджувати боргову піраміду.

Глобальний вимір

• Китай — 33% світового промвиробництва, економіка експортноорієнтована. На тлі слабкого внутрішнього попиту компанії намагаються переорієнтуватися на експорт, що загострює торгові напруження із Заходом.
• Модель, яка десятиліттями працювала на зростання, стає вразливою без вільної торгівлі та довіри глобальних ринків.

Evergrande перетворилася з «візитівки дива» на символ системних дисбалансів китайської економіки, яка занадто залежала від боргу та нерухомості. Перед урядом — складна дилема: балансувати реформи та стимулювання, роблячи ставку на реальний сектор, щоб компенсувати спад у девелопменті й уникнути довготривалого тиску на зростання, фінстабільність і соціальний спокій.

Читайте також: Чому найбільший іноземний інвестор може піти з України: криза навколо ArcelorMittal

Читайте також: Чому OnlyFans дорожчий за Kyivstar: як 46 людей керують мільярдним бізнесом