Прорив у фотоніці
Дослідники створили чіп, який працює не на електриці, а на світлі. Лазерні промені проходять крізь мікроскопічні лінзи, виграві на кремнієвій пластині, і виконують математичні обчислення. Результати потім знову перетворюються у цифрові дані.
Прототип фотонного процесора продемонстрував 98% точність у класифікації рукописних цифр — показник, що відповідає сучасним електронним чіпам. Але головне — він витрачає у десятки разів менше енергії.
Чому це важливо
Сучасні моделі штучного інтелекту споживають колосальні обсяги електроенергії. Тренування великих нейромереж потребує ресурсів, співмірних зі споживанням цілих міст. Значна частина енергії йде не лише на обчислення, а й на охолодження серверів.
Фотоніка може стати рішенням цієї проблеми. За словами професора Улькера Соргера, керівника дослідження, фотонні обчислення критично важливі для масштабування AI найближчими роками.
Хто стоїть за винаходом
Розробка стала можливою завдяки співпраці Університету Флориди, Florida Semiconductor Institute, UCLA, George Washington University та фінансовій підтримці Військово-морського дослідницького управління США.
Подібні проєкти вже цікавлять світових технологічних гігантів. Зокрема, Nvidia оголосила про плани у 2026 році випустити нове мережеве обладнання з оптичними елементами.
Наступний етап — зелений штучний інтелект
Фотоніка дозволяє обробляти кілька потоків даних одночасно, використовуючи різні кольори світла. Це відкриває шлях до ще більшої швидкості та енергоефективності.
На думку експертів, вже за кілька років фотоніка стане невід’ємною частиною будь-яких AI-чіпів. Це не лише технологічний, а й екологічний прорив: розвиток штучного інтелекту без надмірного навантаження на енергосистеми та довкілля.