У космосі тиснуть на шпигунів, підсилюють ракети й будують власні «старлінки»: головні події випуску Alpha Centauri

Російський космонавт під підозрою у шпигунстві проти SpaceX

Російського космонавта Олега Артем’єва тихо вивели зі складу місії Crew-12 корабля Crew Dragon, старт якої орієнтовно запланований на лютий 2026 року. Офіційне пояснення «Роскосмосу» – «перехід на іншу роботу».

Втім, низка російських і західних медіа з посиланням на джерела повідомляє про інше:

• під час підготовки на базі SpaceX у Готорні (Каліфорнія) Артем’єв нібито фотографував двигуни ракети, внутрішню документацію та інші матеріали;
• ці дані він виніс за межі контрольованого об’єкту разом зі смартфоном;
• у США запущено міжвідомче розслідування, а самого космонавта усунули від тренувань та викреслили зі списків екіпажу.

У центрі історії – правила ITAR (International Traffic in Arms Regulations). Це експортні регуляції Держдепартаменту США, які забороняють передачу оборонних технологій та пов’язаних технічних даних іноземцям без спеціальної ліцензії. Порушення може вважатися незаконним експортом навіть тоді, коли йдеться просто про фото креслень чи обладнання, вивезені на особистому носії.

Поки NASA та SpaceX офіційно не підтверджують звинувачень, Артем’єва вже замінив інший російський космонавт – Андрій Фєдяєв, який стане першим росіянином, що двічі полетить на Crew Dragon.

Паралельно Росія тимчасово лишилася без власного повноцінного пілотованого старту: на Байконурі під час пуску «Союзу МС-28» обвалилася сервісна кабіна на єдиному робочому майданчику, і тепер про відновлення мова йде на місяці, а можливо й роки.

Європа різко збільшує вкладення в космос

Держави – члени Європейського космічного агентства (ESA) погодили фінансування понад 22 млрд євро на найближчі три роки. Це близько 99% суми, яку агентство запитувало.

Ключові цифри:

• загальний бюджет – 22,067 млрд євро;
• Німеччина – найбільший донор (понад 5 млрд євро, на 1,5 млрд більше, ніж раніше);
• Франція – 3,6 млрд євро;
• Італія – 3,5 млрд євро;
• Іспанія подвоїла внесок до 1,8 млрд євро, обігнавши Велику Британію;
• Польща збільшила фінансування в 3,7 раза (731 млн євро);
• Канада, як партнер ESA, підняла внесок більш ніж у п’ять разів (до 108 млн євро).

Гроші розподіляються нерівномірно між програмами:

• наукові дослідження – близько 3,8 млрд євро (зростання понад інфляцію, підтримка місій, зокрема проєкту посадкового модуля на Енцелад – супутник Сатурна з підповерхневим океаном);
• космічний транспорт – близько 4,44 млрд євро (сильна підтримка програм європейських ракет, зокрема European Launcher Challenge для приватних ракетобудівних компаній);
• пілотовані та роботизовані дослідження (Artemis, МКС, повернення ґрунту з Марса) отримали приблизно на 20% менше від запитуваного бюджету, і це може вплинути на темпи окремих проєктів.

Європа таким чином демонструє курс на технологічну та стратегічну незалежність, інвестуючи у власні ракети, наукові місії, інфраструктуру та оборонні проєкти у космосі.

Канадський конкурент Starlink: мережа Lightspeed

Канадський оператор супутникового зв’язку Telesat готується розгорнути власне низькоорбітальне угруповання Lightspeed, яке має стати конкурентом систем на кшталт Starlink.

Основні параметри планів:

• у 2026 році – запуск двох демонстраційних супутників;
• перший етап мережі – 96 супутників для базового глобального покриття;
• до кінця 2027 року на орбіті мають працювати 156 апаратів, що підвищить щільність покриття;
• повна конфігурація – 198 супутників із сумарною пропускною здатністю близько 10 Тбіт/с для корпоративних і державних клієнтів.

Запуски буде виконувати SpaceX: укладено контракт на 14 пусків. Супутники для Lightspeed розробляє канадська компанія MDA Space. Паралельно Telesat інвестує в наземну інфраструктуру й термінали, зокрема вкладає 5 млн доларів у стартап Farcast, який створює пласкі антени для корпоративних клієнтів.

Цікаво, що на тлі падіння виручки у традиційному геостаціонарному сегменті (мінус 27% за квартал), портфель замовлень на послуги ще не запущеної Lightspeed уже перевищує 1,1 млрд канадських доларів.

New Glenn стає потужнішою: план модернізації від Blue Origin

Після другого успішного запуску ракети New Glenn компанія Blue Origin оголосила про масштабну модернізацію цього носія.

Що змінюють:

• сумарну тягу семи двигунів BE-4 на першому ступені планують підняти з 1770 до 2040 тонн сили;
• тягу пари двигунів BE-3U другого ступеня – зі 145 до 181 тонни сили;
• вводяться нові технічні рішення:
  • багаторазовий головний обтічник;
  • оновлена, дешевша конструкція нижнього паливного бака;
  • багаторазова система теплового захисту першого ступеня.

Оновлення впроваджуватимуть поетапно, починаючи вже з наступного запуску місії NG-3.

Окремо оголошено про більш вантажопідйомну версію New Glenn 9×4 з дев’ятьма BE-4 на першому ступені та чотирма BE-3U на другому. Такий варіант зможе:

• виводити на низьку орбіту понад 70 тонн корисного навантаження;
• доставляти до Місяця понад 20 тонн.

Терміни введення цієї версії в експлуатацію поки не називаються, але Blue Origin підкреслює, що на ринку одночасно будуть доступні обидві конфігурації ракети. Компанія також планує масштабувати виробництво й довести випуск других ступенів до понад 20 на рік.

Amazon Kuiper стає Amazon LEO

Супутниковий проєкт Amazon Project Kuiper отримав нову бренд-ідентичність – тепер він називається Amazon LEO (від low Earth orbit).

Ключові моменти:

• представлено потужний термінал LEO Ultra для корпоративних клієнтів зі швидкістю завантаження до 1 Гбіт/с і віддачею до 400 Мбіт/с;
• термінал обладнаний власним чипом Amazon, підтримує пряме підключення до хмарної платформи AWS або інших мереж, дозволяє передавати дані з віддалених районів в обхід публічного інтернету;
• Amazon уже постачає LEO Ultra обраним клієнтам у рамках програми попереднього тестування;
• дешевший термінал LEO Pro матиме собівартість виробництва до 400 доларів США.

Поки що на орбіті працюють лише 153 із понад 3200 запланованих супутників. Компанія має обмеження з боку Федеральної комісії зі зв’язку США – не менше половини угруповання повинні бути виведені до липня наступного року, що змушує Amazon різко нарощувати темпи запусків.

Орбітальний сервіс і нові виробники супутників у Європі

Одразу два європейські гравці заявили про суттєвий прогрес.

1. Infinite Orbits (Франція)
   • залучила 40 млн євро інвестицій (сукупно вже понад 50 млн);
   • розробляє апарат Endurance для обслуговування супутників та інспекційні малі супутники Orbit Guard для геостаціонарної орбіти;
   • портфель замовлень – близько 150 млн євро;
   • є контракти з оператором SES на продовження ресурсу одного з супутників, а також замовлення від Міністерства оборони Франції на інспекційний апарат.
2. Reflex Aerospace (Німеччина)
   • отримала 50 млн євро інвестицій серії A;
   • має інженерний центр у Берліні та невелику фабрику в Мюнхені (до 12 супутників на рік);
   • планує збудувати більший завод у Берліні, щоб виробляти до 50 апаратів щороку;
   • перший супутник компанії (109 кг) запущений у 2025 році, створення зайняло лише 13 місяців;
   • готує власну платформу Pretora для широкого спектру місій – від оптичної зйомки до радіоелектронної розвідки, що особливо актуально для оборонних замовлень.

Що відбувається у SpaceX і на ринку запусків

У випуску також підсумовано низку подій, пов’язаних зі SpaceX та загальною статистикою пусків:

• розпиляний перший ступінь Booster 18 дозволив роздивитися внутрішню структуру Super Heavy третьої версії: малий кисневий бак всередині основного, посилені паливопроводи метану, підсилювачі конструкції – усе це має підвищити міцність і керованість при посадці;
• на заводах у Флориді та Бока-Чіка швидкими темпами ростуть нові цехи вертикального складання та стартові споруди для Starship;
• успішне тривале вогневе випробування двигуна Raptor-3 показало готовність нової версії до експлуатації;
• майданчик SLC-37 на Мисі Канаверал пройшов екологічну експертизу, що відкриває SpaceX шлях до будівництва двох стартових столів для Starship і проведення десятків запусків на рік.

За листопад у світі відбулося 31 орбітальний старт. Понад половину забезпечили США (17 запусків, з них 13 – SpaceX). Дев’ять стартів провела Китайська Народна Республіка, ще кілька запусків припали на РФ, Європу, Індію та Південну Корею.