«Сміттєва війна»: ЄС готує жорсткі заходи проти дешевого імпорту пластику та «фейкового ресайклінгу» з Китаю

Галузь на межі виживання: що сталося

За словами Галасюка, ситуація в європейській переробці пластику стала критичною: за останні 18 місяців у ЄС закрилися переробні потужності приблизно на 1 млн тонн. Він також наводить приклад Нідерландів, де за цей період припинили роботу 10 заводів, а найближчим часом прогнозується подальше скорочення потужностей.

Ключова причина — економіка: переробникам стає невигідно працювати в умовах, коли первинний пластик (із нафти) на ринку може бути дешевшим, ніж вторинна сировина після збору, сортування та переробки.

«Фальшивий ресайклінг» і підозри Брюсселя

Окремий акцент у сюжеті зроблено на підозрах щодо маскування первинного пластику під перероблений. За логікою, озвученою у відео, це дозволяє постачальникам:

• уникати частини податкових та регуляторних бар’єрів для первинного пластику;
• «закривати» потребу брендів у виконанні квот на використання вторсировини.

У підсумку, як стверджується у відео, європейські переробники, які несуть повну собівартість збору/сортування/переробки та сплачують податки, програють цінову конкуренцію дешевому імпорту.

Три напрямки плану Єврокомісії

У сюжеті описано, що план ЄК (за очікуванням — найближчим часом) має складатися з трьох блоків.

1) Митний контроль і верифікація

Йдеться про посилені перевірки імпорту, включно зі спеціальними лабораторними тестами, щоб чітко відрізняти перероблений пластик від первинного і зупинити потік «фейкової вторсировини».

2) Єдиний ринок відходів у ЄС

Другий блок — уніфікація критеріїв для 27 країн ЄС щодо того, коли відходи перестають бути сміттям і стають сировиною. Мета — спростити транскордонне переміщення відходів/сировини всередині ЄС і підвищити завантаження та ефективність заводів, зменшивши бюрократичні бар’єри.

3) «Зелене світло» для хімічної переробки

Третій блок — легалізація та уніфікація правил для хімічного ресайклінгу (розщеплення пластику на молекулярному рівні). Ключова зміна, озвучена у відео: хімічно перероблений пластик можуть зараховувати до обов’язкових квот вторсировини.

Галасюк наводить приклад квот: виробники пляшок, за його словами, мали вимогу використовувати 25% вторсировини, а до 2030 року показник має зрости до 30%.

Ширший контекст: субсидії енергоємним секторам і конкуренція з Китаєм та США

У відео також згадується паралельна рамка промислової політики ЄС: дозвіл урядам підтримувати низку енергоємних галузей, щоб зменшити ризик «витоку вуглецю» та перенесення виробництв за межі Союзу.

Серед причин неконкурентоспроможності європейської продукції називаються високі ціни на енергію, жорсткі екологічні вимоги та витрати на викиди, які, за оцінками у відео, можуть сягати близько $80 за тонну.

Що це може означати для України

Теза сюжету для України зводиться до кількох практичних висновків:

• без контролю імпорту та прозорої верифікації походження «зелена» індустрія може програвати демпінгу;
• критично важливі єдині правила класифікації відходів як ресурсу — інакше логістика та переробка стають дорогими;
• без прогнозованого регулювання інвестори у складні технології (як-от хімічний ресайклінг) залишаються «в режимі очікування».