Чому IKEA досі не в Україні: у подкасті «Енергія бізнесу» пояснили, як корупція на місцях блокує інвесторів

За словами Шуляк, шведський ритейлер мав три спроби зайти на український ринок і розглядав різні локації — від Одеси й Харкова до Києва. Також компанія, за її словами, навіть купувала невелике виробництво на заході країни, але врешті згорнула плани, зіштовхнувшись із місцевими «реаліями». У розмові прозвучала теза, що IKEA працює за прозорими правилами й не готова толерувати корупцію, тому вихід компанії з України вважають маркером проблем будівельної галузі.

Ключовою темою дискусії став законопроєкт №5655, який, за словами учасників розмови, викликав безпрецедентний спротив і хвилю звинувачень у корупції. Шуляк наполягає, що однією з головних причин скандалу стала слабка комунікація та міфи, через які закон трактували як загрозу забудови зелених зон і «вільних рук забудовникам». Водночас вона описала три групи опонентів: мери великих міст, частина архітектурної спільноти та люди, які виступали проти, не прочитавши текст документа.

Читайте також: Низька продуктивність праці в Україні: чому проблема не в «ліні» працівників — пояснює Віктор Галасюк

У подкасті детально пояснювали, чому саме великі міста, на думку Шуляк, були проти: закон мав зменшити вплив чиновника на дозвільні процедури, переводячи процес у цифровий формат через Єдину державну електронну систему в сфері будівництва. За її логікою, автоматизація перевірок і видачі дозволів зменшує «ручний контроль» і ризики вимагання хабарів на етапах початку будівництва та введення об’єктів в експлуатацію.

Як приклад корупційних практик у розмові згадали схему «5 доларів вхід — 5 доларів вихід» (за кожен квадратний метр). Також прозвучала історія про резонансні матеріали щодо забудови у Києві, де в нібито «понятійках» фігурували суми хабарів, зокрема десятки мільйонів доларів за дозвільні рішення. Окремо говорили, що цифровізація вже обмежила можливості паперового «ринку рішал», але на місцевому рівні чиновник усе ще може блокувати процес, посилаючись на норми без конкретизації.

Віталій Кузьмін навів власний кейс із Житомира, де, за його словами, він два роки не міг реалізувати будівництво житлового проєкту на власній землі, попри відсутність порушень, і зрештою був змушений продати ділянку. У подкасті це подали як приклад того, як «ручні правила» та залежність від місцевих рішень можуть фактично закривати інвестору шлях до реалізації проєкту.

Окремим блоком обговорили роль професійної спільноти архітекторів і конфлікти навколо авторських прав на проєктну документацію, а також згадали випадок із можливими маніпуляціями сертифікатами після втрати повноважень певної організації — як приклад того, що цифрові системи залишають слід і роблять порушення видимими.

Наприкінці розмови співрозмовники дійшли висновку, що довіра інвесторів залежить від прозорих правил, автоматизації, захисту інвестицій та здатності громад планувати розвиток. А повноцінний прихід IKEA в Україну в подкасті назвали одним із найпомітніших «індикаторів», що будівельна сфера справді стала зрозумілою та некорупційною для великого міжнародного бізнесу.

Читайте також: Що кожен ФОП на єдиному податку має зробити в січні 2026 року: звіти, податки, суми та перевірки