У сюжеті розробку названо однією з найскладніших систем штучного камуфляжу, створених у людській історії.
Як працює «шкіра», що наслідує восьминогів
У природі каракатиці, кальмари й восьминоги маскуються двома незалежними механізмами:
Читайте також: Європа щороку втрачає понад €300 млрд через торговельне протистояння з Китаєм — аналіз
- хроматофори — м’язові «мішечки» з пігментом, які змінюють колір шкіри;
- папіли — м’язові групи, що піднімаються і формують виступи або шипи, імітуючи рельєф (корали, каміння тощо).
За словами автора сюжету, раніше наука здебільшого вміла імітувати або зміну кольору (наприклад, електронне чорнило), або зміну форми (м’яка робототехніка). Стенфордська команда об’єднала обидві можливості в одному матеріалі з незалежним керуванням кожним параметром.
Основа — промисловий полімер і наноструктурування
За сюжетом, розробку створили під керівництвом професорів Марка Брогерсми та Ніколаса Мелонгши. Основою «шкіри» став провідний полімер PEDOT:PSS, який застосовують у сонячних панелях, антистатичних покриттях та електроніці.
Дослідники використали властивість цього полімеру:
- набухати (зростати в об’ємі), поглинаючи воду;
- стискатися при контакті зі спиртовими розчинниками.
Щоб контролювати поведінку різних ділянок, застосували електронно-променеву літографію (у сюжеті підкреслено, що подібні технології використовують і у виробництві чіпів). На полімер нанесли візерунок на нанометровому рівні, що дозволяє керувати тим, скільки рідини поглинає кожна зона.
Результат: під час зволоження пласка плівка менш ніж за 20 секунд перетворюється на запрограмовані тривимірні візерунки, а при висиханні — повертається до гладкого стану.
Колір без фарби: «структурне» забарвлення
У сюжеті наголошується, що колір у матеріалі не хімічний, а структурний — базується на фізиці світла.
Полімер, затиснутий між тонкими металевими шарами, утворює оптичні резонатори. Коли матеріал набухає, змінюється відстань між шарами, а разом з нею — довжина хвилі відбитого світла. Завдяки зміні концентрації суміші води та спирту дослідники можуть отримувати різні кольори.
Професор Ніколас Мелонгша у сюжеті підкреслює, що не існує іншої системи, настільки м’якої, здатної до розширення і водночас такої, яку можна структурувати на нано-рівні.
Оцінка науковців і приклад «керування параметрами»
У відео згадується коментар професорки Штутгартського університету Лаури Налю, яка назвала розробку унікальною, а можливість незалежно керувати візуальними і тактильними характеристиками — безпрецедентною для біоміметики.
У сюжеті наводять приклад: матеріал може бути червоним і гладким або червоним і шорстким — залежно від команди, як це робить живий восьминіг.
Наступний крок — інтеграція зі штучним інтелектом
Провідний автор дослідження, докторант Стюарт Доші, у сюжеті окреслив наступний етап: інтеграцію з ШІ.
Йдеться про замкнену систему, де:
- камера сканує довкілля,
- нейромережа аналізує текстуру та колір фону,
- система автоматично модулює матеріал так, щоб об’єкт зливався з оточенням у реальному часі — без ручного керування.
Де це може застосовуватися
У сюжеті названо кілька потенційних сфер:
- робототехніка (м’які роботи для непередбачуваних умов і розвідувальних місій);
- інтерактивні дисплеї (екрани, що можуть створювати фізичні кнопки або шрифт Брайля);
- нанофотоніка та біоінженерія (керування поведінкою клітин через зміну нанотекстури поверхні).
Також зазначено, що матеріал продемонстрував високу стабільність — витримав сотні циклів трансформації без втрати властивостей, що робить його перспективним для комерційного використання «в найближчому майбутньому».
Читайте також: Чи загрожує світу новий фінансовий крах: інвестори все частіше порівнюють бум ШІ з дотком-бульбашкою 2000 року