Повідомляють про ДТП за участі Адама Кадирова: у блозі припускають кризу спадкоємності в Чечні

Що, за версією сюжету, сталося в Грозному

У відео стверджується, що 16 січня 2026 року Адам Кадиров потрапив у серйозну автокатастрофу під час руху кортежу в Грозному. Автор наводить дві версії причин аварії:

• кортеж рухався на високій швидкості й натрапив на перешкоду, після чого кілька авто зіткнулися;
• або ж Адам Кадиров нібито сам був за кермом у момент ДТП.

За словами автора, Адама Кадирова госпіталізували до республіканської лікарні в важкому стані, а згодом у сюжеті згадується, що він нібито опритомнів і готується до транспортування до Москви спеціальним бортом МНС, який називають «літаюча лікарня». Також у відео зазначають, що провладні медіа, за оцінкою автора, не дають деталізованої інформації про стан постраждалого, що породжує додаткові чутки.

Читайте також: 7,5 млрд грн повз бюджет: як заборона вейпів загнала ринок у тінь

Окремо в сюжеті згадують чутки про нібито загибель бійця UFC Хамзата Чимаєва в тій самій аварії, але підкреслюють, що ці повідомлення було спростовано.

Чому Адама Кадирова називають ключовою фігурою

Автор відео описує Адама Кадирова як потенційного спадкоємця Рамзана Кадирова, попри те, що він є третім сином у сім’ї (у сюжеті згадуються старший Ахмат і середній Залімхан). У ролику стверджується, що саме Адама готували до контролю над силовим блоком, і що він отримав низку посад і статусів, зокрема пов’язаних із системою безпеки та силовими структурами.

У сюжеті також згадують його медійні появи та символічні атрибути (зокрема статус людини, яка знає Коран напам’ять), а також описують його участь у публічних заходах.

Скандали, нагороди та публічна «легітимізація»

Окремий блок сюжету присвячений історії з відео 2023 року, де, за словами автора, Адам Кадиров застосовує насильство до затриманого — і це було публічно схвалено його батьком у соцмережах. У відео зазначають, що через вік Адама кримінальне провадження нібито не відкривали, а натомість він отримав численні відзнаки та нагороди.

Також у сюжеті згадується історія з врученням нагород на міжнародних змаганнях у Дубаї, де, за версією автора, Адам отримав медаль, хоча не був учасником змагань.

Здоров’я Рамзана Кадирова і проблема формальної спадкоємності

У відео окремо наголошується на чутках і спостереженнях щодо погіршення стану здоров’я Рамзана Кадирова (автор згадує медичні припущення та епізоди публічних появ). На цьому тлі пояснюється, чому в Чечні, за версією сюжету, прискорювали публічне «просування» Адама як наступника.

Водночас автор вказує на юридичну колізію: у сюжеті стверджується, що очолювати Чечню може особа не молодша 30 років, тоді як Адаму — близько 18. У такому разі, за логікою відео, потрібна фігура «регента» на тривалий період, що створює ризик внутрішньої боротьби за владу.

Кого називають можливими претендентами

У ролику перелічують кількох можливих претендентів або ключових гравців у сценарії транзиту влади:

• Апті Алаудінов — у сюжеті його описують як фаворита Кремля, інтегрованого у федеральні структури та зручного для поступового «переформатування» особливого статусу Чечні.
• Адам Делімханов — у відео названий однією з найвпливовіших фігур після Кадирова, з можливістю діяти як «сірий кардинал» або регент.
• Магомед Даудов — у сюжеті згадується як посадовець, який міг би контролювати внутрішню безпеку та виступати перехідною фігурою.

Окремо автор підкреслює кланову природу системи управління в Чечні та наводить тезу, що значна кількість родичів Кадирова займають державні посади, а зміна влади може запустити перерозподіл впливу між групами.

Що означає цей ризик для регіону

У підсумку сюжет описує Чечню як один із найбільш мілітаризованих і фінансово залежних від Москви регіонів (у відео стверджується, що значна частка доходів формується за рахунок федеральних субсидій). Автор робить висновок, що система персоналістської влади, побудована навколо Рамзана Кадирова, може виявитися нестійкою у разі різкого «вакууму» керівництва — і тоді ключовим стане питання, хто та якою ціною заповнить цей вакуум.

Читайте також: Слід золота: як режим Мадуро вивів резерви Венесуели через Швейцарію