Справа Галущенка: відмивання 7 мільйонів доларів через офшори та затримання на кордоні

Затримання та «маячок» на кордоні

Германа Галущенка було знято з потяга, що прямував до Польщі. Попри наявність підстав для виїзду (статус багатодітного батька), на колишнього міністра був встановлений спеціальний «маячок» у базі прикордонної служби. Затримання відбулося без попереднього рішення слідчого судді — процесуальний кодекс дозволяє такий крок у невідкладних випадках, щоб запобігти втечі фігуранта.

Ситуація стала можливою завдяки нещодавнім змінам у керівництві Державної прикордонної служби. Після затримання ексочільника ДПСУ Сергія Дейнеки, якого підозрювали у сприянні втечам корупціонерів, система контролю на кордоні почала працювати жорсткіше.

Читайте також: «Чорний геній» офшорів: як Айвар Омсон допомагав оточенню Галущенка ховати мільярди

Схема з офшором на Ангільї

Розслідування встановило, що ще у лютому 2021 року, коли Галущенко обіймав посаду віцепрезидента «Енергоатому», на острові Ангілья було створено спеціальний фонд. Ця структура виконувала роль «спільного общака», куди стікалися кошти від корупційних схем у державному підприємстві.

Детективи НАБУ задокументували наступні факти:

• Загальний обсяг фонду: На осінь 2025 року через ангільський офшор пройшло близько 112 млн доларів.
• Частка Галущенка: Слідство виявило транзакції на суму понад 7 млн доларів (за іншими даними — до 10 млн), які були виведені на користь родини ексміністра.
• Механізм легалізації: Гроші перераховувалися у криптовалюті та на банківські рахунки дружини та дітей у Швейцарії. Зокрема, 5 млн доларів було розміщено на депозиті в одному зі швейцарських банків.

Одним із найбільш резонансних епізодів стала оплата навчання сина Галущенка в елітному швейцарському коледжі. Вартість одного року навчання становила 200 тисяч доларів (близько 8 млн гривень), що фінансувалося безпосередньо з офшорних коштів.

Корупція як загроза обороноздатності

Кримінальне провадження щодо Галущенка тісно пов’язане із так заваним «Міндічгейтом» — справою бізнесмена Ігоря Міндіча та інших осіб з оточення Офісу Президента. Слідство вважає, що розкрадання в енергетиці відбувалися за рахунок критичних статей видатків.

Зокрема, кошти виводилися з проєктів будівництва та захисту підстанцій. Вкрадені 112 млн доларів еквівалентні приблизно 5 млрд гривень. Цієї суми було б достатньо для облаштування фізичного захисту понад сотні об'єктів «Укренерго», які восени 2025 року зазнали нищівних ударів з боку РФ через відсутність належних укріплень.

Зв’язки з Деркачем та політичний контекст

Політичний шлях Германа Галущенка в енергетиці пов’язують із Андрієм Деркачем — колишнім нардепом, якого офіційно визнано агентом РФ і зрадником. Саме за протекції структур Деркача Галущенко свого часу потрапив до «Енергоатому».

Наразі НАБУ продовжує роботу над встановленням інших бенефіціарів ангільського фонду. Процес ускладнюється тривалими процедурами міжнародної правової допомоги та, за словами журналістів-розслідувачів, певною пасивністю Держфінмоніторингу у питанні відстеження західних транзакцій фігурантів.

Читайте також: Викрадення свідків та тиск на викривачів: новий скандал навколо «справи Баканова»