Фінансова фортеця Галущенка: як працювала трирівнева схема відмивання мільярдів через таємничі острови

Народний депутат Ярослав Железняк розібрав структуру офшорної мережі, яка дозволяла роками виводити гроші з української енергетики та оборонки, залишаючи лише паперові сліди в сейфах на іншому кінці світу.

Анатомія схеми: три рівні захисту

Злочинна організація використовувала комбінацію з трьох різних юрисдикцій, кожна з яких виконувала свою специфічну роль у приховуванні вкрадених мільярдів.

Читайте також: «Тумбочка» Банкової: Галущенко може здати організаторів президентського «общака»

1. Ангілья (Кариби): «Парадна репутація»

Тут було зареєстровано інвестиційні фонди. Вибір Ангільї не був випадковим:

• Британська юрисдикція: Для швейцарських банків перекази з ангільських фондів виглядають як легальний інвестиційний бізнес.
• Механіка: Вкрадену готівку конвертували в криптовалюту, за яку фонд «купував» акції. Це створювало ілюзію успішних інвестицій, а не простого перекладання грошей з кишені в кишеню.

2. Маршалові острови: «Чорна діра»

Щоб розірвати ланцюжок і не дати вирахувати реальних власників фонду, під ним створювали компанію-прокладку на Маршалових островах:

• Повна анонімність: Тут немає публічних реєстрів директорів чи власників.
• Паперовий слід: Уся інформація зберігається виключно на папері у фізичних сейфах на островах. Доступ до неї юридично заблокований для іноземних правоохоронців.

3. Невіс: «Пекло для кредиторів»

Останній етап — створення трастів на острові Невіс для захисту майна від конфіскації:

• Ігнорування судів: Невіс не визнає рішень іноземних судів, зокрема Вищого антикорупційного суду України (ВАКС).
• Юридичний бар'єр: Щоб просто почати розгляд справи, Україна мала б внести величезну заставу в місцевий суд Невісу.
• Бенефіціари: Саме сюди Галущенко записав дружину та чотирьох дітей, що дозволяло формально не декларувати ці активи в Україні.

Витрати на «красиве життя»

Завдяки цій схемі 7,5 млн доларів стали формально «чистими». Ці кошти використовувалися для:

• Оплати елітних коледжів та університетів для дітей Галущенка.
• Купівлі нерухомості за кордоном.
• Наповнення валютних депозитів у Швейцарії.

Обслуговування такої мережі коштувало злочинцям сотні тисяч доларів на рік, проте вона гарантувала майже абсолютну секретність.

Слабке місце: як схему вдалося викрити?

Попри геніальну фінансову інженерію, схема посипалася не через витік документів з офшорів, а через «людський фактор»:

1. Тисячі годин прослуховування в бек-офісах Міндіча.
2. Цифрові докази в телефонах учасників організації.
3. Фізичні документи, знайдені під час обшуків, які стали ключем до розшифровки офшорної структури.

«Схема була професійною, без слабких місць у цифровому полі. Її викрили лише завдяки класичній оперативній роботі та прослуховуванню», — підкреслює Ярослав Железняк.

Слідство триває, оскільки НАБУ та САП підозрюють, що таких фондів було значно більше, і вони могли обслуговувати значно впливовіших осіб, ніж колишній міністр енергетики.

Читайте також: «Нью-мані» Буковелю: хто купує апартаменти в Glacier під час війни