Хто покривав Галущенка та чому гальмує оборонка: розслідування ЦПК

Тіньова вертикаль в «Енергоатомі» та Міненерго

Одним із найрезонансніших питань залишається діяльність угрупування, яке фактично взяло під контроль «Енергоатом» ще у 2021 році. За даними розслідувачів, за спиною міністра енергетики Германа Галущенка та фігурантів корупційних справ стоять впливові куратори з Офісу Президента.

Хто забезпечував «дах» схемам?

Юрій Ніколов зазначає, що роль Галущенка полягала не лише в управлінні галуззю, а й у забезпеченні «неуразливості» групи на найвищому рівні. Серед ключових фігур, які могли покривати схеми, називають:

Читайте також: Острови скарбів друзів Зеленського: як працює глобальна система офшорів

• Андрія Єрмака та Сергія Шефіра: як основних конструкторів владної вертикалі, що орієнтувалися на реальний сектор економіки.
• Олега Татарова: заступника голови ОП, якого називають координатором силового блоку. Саме він, на думку експертів, забезпечує лояльність правоохоронних органів до «своїх» людей.

«НАБУ і САП — це маленькі органи порівняно з ГПУ чи СБУ. Стратегічну галузь енергетики бачили всі правоохоронці, але хтось дав наказ закрити очі», — підкреслила Дарія Каленюк.

Провали в Міноборони: мільярд доларів без зброї

Ситуація з оборонними закупівлями залишається критичною. Стало відомо, що сума простроченої дебіторської заборгованості Міністерства оборони сягнула 46 мільярдів гривень (близько 1 млрд доларів). Це кошти, які були виплачені постачальникам, але зброя за ними не була поставлена у визначені терміни.

Чому дані приховували?

Керівництво Агенції оборонних закупівель (АОЗ), зокрема Арсен Жумаділов, тривалий час відмовлялося надавати цю цифру. Офіційна причина відмови вразила активістів: у відомстві заявили, що зведення цих даних потребує «значних інтелектуальних зусиль».

Наразі розслідувачі вбачають ризик того, що АОЗ може перетворитися на черговий «корупційний шлагбаум», який обслуговуватиме інтереси окремих груп впливу, замість того, щоб забезпечувати фронт.

Військові стратегії та політичне втручання

Окрему увагу приділили заявам колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Йдеться про події контрнаступу 2023 року. За наявною інформацією, західні партнери готували ресурси для формування єдиного ударного «кулака» на півдні.

Проте, за словами Каленюк, в останню мить сили були розпорошені: значну частину війська спрямували на Бахмутський напрямок. Це рішення пов’язують з прямим втручанням політичного керівництва у військові операції, що зрештою вплинуло на результативність наступу.

Вимоги міжнародних партнерів та майбутнє реформ

Західні союзники чітко артикулюють умови подальшої підтримки. У списку пріоритетів (так званий «список Качки-Кос») основними пунктами є:

1. Посилення незалежності НАБУ та САП.
2. Скасування «правок Лозового», які дозволяють закривати корупційні справи за термінами.
3. Реформа Офісу Генерального прокурора та прозорий відбір керівництва.

Наразі, за оцінкою ЦПК, замість реальних змін відбувається «театр реформ», де токсичні кадри залишаються на посадах, а антикорупційна інфраструктура перебуває під постійним тиском.

Читайте також: Справа на 10 мільярдів: чому екссоратник президента Шефір міг терміново залишити Україну