Спецагенти чи медійники: кого ідентифікували джерела
За інформацією джерел, за фасадом анонімності стоять конкретні особи, які в останній рік були зняті з військового обліку ЗСУ та переведені в запас СБУ. Серед них називають Олега Арутюняна та Богдана Тимащука (співвласники Times of Ukraine та «Україна Online»), а також 31-річного Андрія Сахарова (власник Insider.ua).
Офіційні відповіді на запити до силових структур підтверджують, що ці громадяни перебувають у запасі спецслужби, що фактично забезпечує їм імунітет від призову. При цьому фігуранти продовжують вести активну підприємницьку діяльність як ФОПи, проводять семінари та розвивають медіабізнес, що ставить під сумнів їхню реальну службу в лавах СБУ.
Читайте також: Хто покривав Галущенка та чому гальмує оборонка: розслідування ЦПК
Медійна координація та «темники» Банкової
Аналіз контенту вказаних каналів свідчить про глибоку інтеграцію з інтересами окремих департаментів спецслужби. Ресурси «Україна сейчас» (власник В’ячеслав Мішалов) та «Реальна війна» (імовірно Вадим Климовець) разом з іншими каналами сітки демонструють характерні ознаки координації:
- Синхронне поширення тез проти НАБУ та САП під час гучних розслідувань.
- Публікація новин про операції СБУ раніше за офіційні пресрелізи відомства.
- Понад 2000 згадок Служби безпеки у виключно позитивному контексті.
- Захист керівництва СБУ від критики та потенційних відставок.
Особливу увагу привертає зв’язок адміністраторів із Департаментом захисту національної державності (ДЗНД). Саме цей підрозділ раніше фігурував у скандалах зі стеженням за журналістами та тиском на опонентів влади.
Економічний аспект та російський слід
Крім питань бронювання, до діяльності «телеграмників» виникли претензії у Бюро економічної безпеки. Вартість рекламних постів на цих ресурсах коливається від 2 до 4 тисяч доларів, а політичні замовлення коштують значно дорожче. Ці доходи не відображені в офіційних деклараціях власників, що може свідчити про масштабне ухилення від сплати податків та незаконне збагачення кураторів сітки.
Додатковим фактором ризику є минуле імовірних власників. За даними розслідувачів, деякі з них після 2014 року продовжували працювати на російському ринку та отримувати там прибутки. Як такі особи пройшли безпекову перевірку для зарахування до резерву СБУ у 2024 році — питання залишається відкритим.
Використання анонімних мереж для дискредитації антикорупційної інфраструктури та політичного тиску копіює російську модель управління медіапростором. У демократичній країні спецслужби мають займатися контррозвідкою, а не адмініструванням сумнівних Telegram-ресурсів за рахунок державного ресурсу.
Читайте також: Справа Галущенка як «дзвоник» для Банкової: Чому Зеленському пророкують поспішні вибори