«Хочу обійняти доньку — заради цього і вижив». Героїчна стійкість піхоти

86 днів стійкості та вихід з оточення

Військовослужбовець розповідає, що зайняв позицію ще взимку. Разом із побратимами вони власноруч облаштовували укриття, викопуючи «нори» у мерзлій землі. Ситуація критично загострилася, коли підрозділ опинився в оточенні, а ворог підійшов на відстань до 5 кілометрів. У такому режимі бійці провели 62 дні.

За словами піхотинця, вихід з оточення був ризикованим кроком. Група розуміла, що залишатися на місці означає вірну загибель, тому було прийнято рішення прориватися. Завдяки хитрощам та ефекту несподіванки їм вдалося пройти повз ворожі пости непоміченими. Боєць згадує, що під час виходу покладався на власну інтуїцію та навіть віщий сон, який допоміг йому оминути заміновані ділянки.

Побут на межі можливостей

Умови на позиції були екстремальними. Найпростіші речі, як-от вода чи їжа, ставали причиною смертельної небезпеки. Піхотинець зазначає, що навіть 100 метрів до найближчого колодязя під постійним наглядом дронів — це величезна відстань, яку майже неможливо подолати без ризику для життя.

Окрім ворожих обстрілів, захисникам дошкуляли польові умови: постійна вологість, холод та гризуни. Боєць зізнається, що через постійне перебування у взутті не бачив власних ніг протягом 60 днів. Постійний стрес і викиди адреналіну призвели до того, що сон став майже неможливим — військовий звик відпочивати лише по дві години на добу, постійно прислухаючись до звуків рації та довкілля.

Знання як запорука виживання

«Хапло» наголошує, що сучасна війна — це війна технологій. Він закликає новобранців насамперед вивчати роботу дронів: як вони бачать, як від них ховатися та навіть як їх розбирати для повторного використання деталей. Маючи досвід у програмуванні та навички паяння, боєць самостійно розбирав ворожі безпілотники та зламував рації противника, що давало змогу перехоплювати інформацію.

Попри пережите, військовий зберігає оптимізм і зазначає, що досвідчений боєць на позиції набагато ефективніший за новачка, адже знає кожен звук і кожен сантиметр своєї території.

Повернення до цивільного життя

Після виходу з «нуля» боєць проходить медичний огляд та адаптацію. Він зізнається, що найважче — це зміна внутрішнього стану. Після тижнів на адреналіні тиша в тилу здається незвичною і навіть лякаючою. Проте головна мета залишається незмінною: зустрітися з сім'єю та побачити доньку, відео для якої він записував навіть у найважчі хвилини на фронті.

Після короткого відпочинку та відновлення сил захисник планує повернутися до побратимів, аби передати свій досвід і продовжувати оборону країни до повної перемоги.

Читайте також: Дрон-пікнік у парку «Муромець»: військові роботи катали дітей та знайомили киян із технологіями ЗСУ