Бюджетна діра та "нафтовий міраж"
За перші три місяці року дефіцит російського бюджету вже перевищив річний план (3,8 трлн рублів), досягнувши позначки 4,6 трлн. Влада пояснює це авансуванням військових витрат, проте реальність складніша: доходи від внутрішньої економіки впали майже на 1 трлн рублів нижче за очікувані.
Навіть нафтові надприбутки, на які сподівався Кремль, не здатні закрити таку діру. Хоча ціна нафти на піку сягала понад 100 доларів, середня ціна за квартал становила лише 54 долари через величезні знижки для Індії та Китаю. Експерти наголошують: щоб збалансувати бюджет, Путіну потрібна нафта по 100 доларів стабільно до кінця року, що в умовах світової рецесії малоймовірно.
Читайте також: Трамп оголосив про повну блокаду Ормузької протоки: США перехоплюватимуть іранські танкери
Промисловий спад та санкційний тиск
Ключові галузі російської економіки демонструють двозначне падіння:
- Металургія: виробництво сталі впало на 10,4%, а внутрішній попит — на 12%.
- Машинобудування: продажі важких вантажівок скоротилися на 30%.
- ВПК: темпи виробництва електроніки та оптики сповільнилися з 40% до 7%, що вказує на критичний брак західних компонентів.
Навіть нафтові гіганти опинилися на межі збитковості. Чистий прибуток «Роснєфті» за 2025 рік обвалився на 73%, а такі корпорації як «Ростех» та «РЖД» звітують про нульову прибутковість.
Соціальний вибух через зубожіння
Росіяни стрімко біднішають на тлі зростання цін на продукти першої необхідності (цукор, бензин) та послуги. Через блокування інтернету та податковий тиск малий бізнес втрачає до 20% виручки. Єдиною сферою, що процвітає, стали ломбарди: виручка «Мосгорломбарду» зросла до 32 млрд рублів, що є прямим індикатором критичного стану доходів населення.
Джерело: YouTube
Кінець "епохи Набіулліної": Центробанк РФ втрачає контроль над інфляцією у 2026 році
Керівництво Центрального банку РФ опинилося у пастці між вимогами Кремля фінансувати війну та необхідністю стримувати ціни. Ельвіра Набіулліна, яку раніше називали «рятівницею російської фінансової системи», наразі змушена визнати безсилля: інфляція в річному вимірі прискорюється, попри рекордну ставку у 15%.
"Друкарський верстат" на повну потужність
Головна суперечність політики ЦБ полягає у подвійних діях. З одного боку, Набіулліна декларує жорстку грошово-кредитну політику. З іншого — через механізм аукціонів РЕПО регулятор щотижня вливає в банки до 5 трлн рублів незабезпечених грошей. Ці кошти йдуть на викуп облігацій Мінфіну для покриття дефіциту бюджету, що фактично є прихованою емісією.
Кредитна бульбашка
Зниження ставки з 21% до 15% не допомогло реальному сектору економіки, проте роздмухало споживче кредитування. Росіяни масово беруть кредити готівкою (зростання на 67% у річному вимірі), щоб підтримувати звичний рівень споживання на тлі падіння реальних доходів. Це створює величезну фінансову бульбашку, вибух якої може статися вже у другій половині 2026 року.
Прогноз на 24 квітня
Наступне засідання Центробанку 24 квітня 2026 року стане визначальним. Регулятор боїться «переохолодження» економіки та подальшого падіння ВВП, тому розглядає можливість чергового зниження ставки. Однак в умовах прискореної інфляції та дефіциту товарів це лише піділлє масла у вогонь гіперінфляції.
Читайте також: Численні влучання і багато вогню: у РФ атаковані нафтобази та нафтопровідна станція (відео)