Світ науки: походження Землі, «торф’яні димарі» та пухнастий динозавр

З чого насправді сформувалася Земля?

Планетологи роками вважали, що значна частина «будівельного матеріалу» Землі (від 6 до 40%) потрапила до нас із зовнішньої частини Сонячної системи, з-за орбіти Юпітера. Вважалося, що саме ці карбонові метеорити принесли на планету воду та леткі речовини. Однак нове дослідження ізотопів хрому та титану спростовує цю ідею.

З'ясувалося, що Земля майже на 98% складається з матеріалу внутрішньої зони Сонячної системи. Юпітер, який сформувався дуже швидко, спрацював як ефективний бар'єр, заблокувавши рух речовини ззовні. Це означає, що вода, ймовірно, вже була присутня у внутрішній частині диска, попри високі температури. Це відкриття змушує вчених заново шукати відповідь на питання: як океани змогли з'явитися в «гарячій» зоні?

Читайте також: Хвилі-вбивці: як міфічне страхіття моряків стало науковою реальністю

Торфовища Конго: природні димарі вуглекислого газу

Тропічні торфовища довгий час вважалися надійними «сховищами» вуглецю. Проте дослідження басейну річки Конго (регіон Кювет-централь) показало, що озера та річки працюють як коридори для виходу CO2.

Мікроорганізми у темних водах розкладають давній торф, якому від 2000 до 3500 років, перетворюючи його на парникові гази. Лише одне озеро Майн-Домбе щорічно «видихає» в атмосферу близько 150 000 тонн вуглецю. Вчені занепокоєні: якщо клімат стане сухішим, ці гігантські запаси торфу можуть перетворитися з поглиначів вуглецю на потужні джерела викидів, що прискорить глобальне потепління.

Новий вид динозавра: корейський «Дулізавр»

У Південній Кореї вперше за 15 років знайшли скам'янілості кісток динозавра. Новий вид отримав назву Дулізавр (Doolisaur) на честь популярного корейського мультгероя.

• Зовнішність: Невеликий, розміром з індичку (дорослий — з вівцю), ймовірно, вкритий м'яким пухом, схожим на курчачий.
• Особливість: У шлунку знайшли 17 гастролітів (камінців для перетравлення їжі), хоча динозавр мав зуби.
• Значення: Знахідка на острові Апхе вказала палеонтологам новий напрямок для пошуків — невеликі острови на південному сході країни, де раніше розкопки майже не проводилися.

Рідкісне поповнення: «малюк-прибулець» у Франції

У березні 2026 року у французькому зоопарку народилося дитинча золотистої кирпоносої мавпи. Це надзвичайна подія, адже вид перебуває під загрозою зникнення (у світі їх лише близько 27 000), а поза межами Китаю вони розмножуються вкрай рідко.

Малюк, якого користувачі соцмереж встигли порівняти з Голумом та Волдемортом через специфічну зовнішність після народження, є символом надії для виду. Його батьки прибули з Китаю у 2025 році. Ці примати унікальні тим, що живуть у високогірних лісах і витримують морози краще за будь-яких інших мавп.

Читайте також: Секрети землетрусу Тохоку та арктичні торфовища: нові відкриття геологів у 2026 році