Математика доходів: Прем'єрка vs Викладачка
Згідно з оприлюдненими даними, за 2025 рік Юлія Свириденко отримала:
- Як голова уряду: близько 1 млн грн (приблизно 83 000 — 100 000 грн на місяць).
- Як викладач KSE: майже 4 млн грн (понад 300 000 грн на місяць).
Загальний дохід прем'єрки становить приблизно 10 000 доларів на місяць. Суспільство та політична опозиція вже поставили під сумнів реальність таких гонорарів за викладацьку діяльність, натякаючи на можливу схему легалізації доходів. Зокрема, представники опозиції готують запити, аби з'ясувати графік лекцій та обґрунтованість такої оплати праці.
Читайте також: Володимир Карплюк vs Bihus.Info: Про забудову Ірпеня, зв’язки з Татаровим та конфлікт із екскерівництвом міста
Шкала доходів: 5 000 для нардепа, 10 000 для прем'єра
Попри сумнівний спосіб отримання коштів, експерти зазначають позитивний момент: декларація Свириденко де-факто задала певну «ринкову шкалу» для топменеджменту держави.
- Народні депутати: після скандалів із конвертами офіційно встановили собі виплати на рівні 200 000 грн (~5 000 доларів).
- Голова уряду: задекларувала рівень у 10 000 доларів, що відповідає зарплатам президентів Польщі чи Бразилії.
Для порівняння, дружина попереднього прем'єра Дениса Шмигаля, згідно з його деклараціями, отримувала через приватний бізнес близько мільйона гривень щомісяця, що вдвічі більше за нинішні доходи Свириденко.
Тінь Мілованова та наглядові ради
Скандал також підсвітив конфлікт інтересів навколо керівника KSE Тимофія Мілованова. Раніше Свириденко (як міністерка економіки) погоджувала призначення Мілованова до наглядової ради «Енергоатома», де він отримував пів мільйона гривень на місяць. Тепер же організація Мілованова виплачує мільйонні гонорари самій Свириденко.
Також у фокусі опинилися зарплати іноземців у наглядових радах держпідприємств. Наприклад, голова наглядової ради «Укренерго» (ексміністр Данії) отримує понад 300 000 грн на місяць, попри шлейф давніх персональних скандалів у себе на батьківщині.
Фахівці резюмують: висока зарплата сама по собі не є гарантією відсутності корупції (як показав приклад ексголови Верховного Суду Князєва), проте офіційне декларування реальних потреб топчиновників є першим кроком до виходу з «ери конвертів».
Читайте також: Кільце довкола Єрмака стискається: НАБУ провело обшуки в «будинку-монстрі» на Грушевського