G7 – це неформальне об'єднання семи найрозвиненіших економік світу: США, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Велика Британія, до яких приєднується Європейський Союз. Сукупний ВВП цих країн перевищує 50 трильйонів доларів, що становить майже половину світової економіки. Головування в групі змінюється щорічно, і цього року його здійснює Франція, формуючи порядок денний саміту. Цьогоріч на саміті G7 Україна прагне використати свої останні досягнення на полі бою, зокрема повернення понад 100 км територій за останній місяць, щоб переконати союзників у необхідності посилення підтримки, особливо у сфері протиповітряної оборони та далекобійного озброєння.
Зміцнення переговорних позицій та діалог з Трампом
Видання Politico зазначає, що нинішня ситуація дозволяє Україні посилити свої переговорні позиції та підштовхнути партнерів до закриття критичних прогалин у протиповітряній обороні та забезпеченні далекобійним озброєнням. Президент Зеленський у інтерв'ю Reuters підтвердив, що Росія втратила ініціативу на багатьох напрямках, а Україна перехопила її, демонструючи успіхи на окремих ділянках. Він також наголосив на важливості досягнення миру до зими, зазначивши, що це буде «дуже важлива річ», оскільки минула зима була «жахливою» для України, і Росія також має відчути труднощі.
Читайте також: Трамп змінює курс: G7 сигналізує про потенційне завершення війни в Україні
«Я думаю, що моя пропозиція — це цілий діалог. І це дуже важливо, спробувати організувати зустріч до зими. Це була жахлива зима для нас. Але ви маєте розуміти, що ми не хочемо проходити через таку ж зиму. І Росія має знати, що у нас була жахлива зима і у них також буде непроста.» — Володимир Зеленський.
Під час саміту відбулася зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, який висловив готовність зосередитися на війні Росії проти України та припустив, що обидва лідери готові до переговорів. Трамп також зазначив, що США можуть відновити санкції проти російської нафти після укладення мирної угоди з Іраном. Згідно з його словами, минулого місяця обидві сторони втратили близько 35 000 солдатів, назвавши ситуацію «божевіллям».
Відновлення інфраструктури та майбутнє України в ЄС
Саміт G7 також приділив увагу обговоренню ситуації на Близькому Сході та наслідків російських атак на Україну. Зокрема, президент Зеленський висловив вимогу до G7 про рішучу відповідь, посилення тиску на агресора та надання допомоги з протиповітряною обороною. Швейцарські спеціалісти допомагатимуть із відновленням Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня. Франція також візьме участь у відновленні саркофага над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яке коштуватиме близько 500 мільйонів євро, за координації Європейського банку реконструкції та розвитку.
В контексті євроінтеграції, Європейський Союз офіційно відкрив перший переговорний кластер про вступ України до ЄС, названий «Основи». Цей етап включає такі ключові аспекти, як незалежність судів, боротьба з корупцією та права людини. Україна провела найшвидший скринінг законодавства в історії ЄС, який тривав 14 місяців. Новий угорський уряд на чолі з прем'єром Петером Мад'яром, після інтенсивних переговорів, погодився з вимогами щодо освіти, культури та мови угорської меншини, що дозволило розблокувати процес. Подальше відкриття п'яти переговорних кластерів заплановане на липень, за умови виконання Україною та Молдовою відповідних вимог.
Ключовими викликами на шляху до повноцінного членства залишаються реформи судової системи, посилення незалежності антикорупційних органів та прозорість конкурсів на керівні посади. Хоча Україна запропонувала амбітну дату вступу – 2027 рік – канцлер Німеччини вважає її нереалістичною. Президент Зеленський наголошує на необхідності швидких кроків, аби уникнути блокування процесу з боку Росії, як це сталося з її заявками до НАТО. Відкриття першого кластеру вважається офіційним стартом шляху до ЄС, де Україна вперше сідає за стіл переговорів як кандидат, а не прохач.
Читайте також: G7 пообіцяла Україні більше зброї та нові санкції проти РФ