Саміт G7: Зеленський обговорює з Трампом постачання ракет Patriot, а українське МЗС критикує реакцію ЮНЕСКО на обстріл Лаври

На полях саміту також обговорювалися питання завершення війни та тиску на Росію. Зеленський наголосив, що Україна готова до миру, але Росія не демонструє активності в цьому напрямку, продовжуючи агресію. Він також зазначив, що всі країни "сімки" підтримали цю позицію. За словами українського президента, наступна зима не буде легкою для Росії, і важливо організувати зустріч для переговорів до її настання, можливо, у Сполучених Штатах.

Реакція МЗС на дії ЮНЕСКО

Окремо українське Міністерство закордонних справ висловило обурення щодо реакції ЮНЕСКО на обстріл Києво-Печерської лаври. Речник МЗС назвав реакцію міжнародної організації "абсурдом" і "браком лідерства", ставлячи під сумнів її ефективність. "Чому так важко просто сказати російський удар?" – написав речник. Загалом, під час останніх атак російських військ було пошкоджено або зруйновано 13 пам'яток культури по всій Україні, зокрема в Києві, Дніпрі та Харкові. Генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко оцінив попередні збитки у понад 500 мільйонів гривень, зазначивши, що ця цифра може зрости. Пошкодження зазнали не лише Успенський собор, але й інші 18 об'єктів на території лаври.

Читайте також: Російська атака на кіностудію Довженка: знищені костюми, пошкоджені павільйони та трансформатори

Заяви Лукашенка та їхня інтерпретація

На тлі подій саміту G7, новини надходять і з Білорусі. Олександр Лукашенко заявив, що не варто чекати військових дій з боку Білорусі, визнавши її вразливість у військовому плані. "Для українських військових Білорусь як на долоні. Наші основні об'єкти життєзабезпечення опиняться під ударом", – зазначив він. Лукашенко також перепросив у Президента Зеленського за різкі слова на його адресу. Голова Білоруського опозиційного руху "За свободу" Юрій Губаревич вважає такі заяви унікальними для Лукашенка, але застерігає від повної довіри, нагадуючи про попередні запевнення перед повномасштабним вторгненням. Він припускає, що заяви можуть бути результатом успіхів України на полі бою, а також спробою нормалізувати відносини із Заходом.

Зростання цін на хліб та прогнози

Згідно з даними Державної служби статистики, за рік в Україні хліб та хлібопродукти подорожчали майже на 20%. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко пояснює це зростанням цін на енергоносії, логістику та заробітні плати, необхідні для бронювання персоналу. Багато підприємств працюють з нульовою рентабельністю, забезпечуючи продовольчу безпеку країни. Найбільший вплив на собівартість, окрім борошна, мають також інші складові, що подорожчали. Підприємства встановлюють резервне живлення, системи сонячної генерації та газогенеруючі комплекси для автономності. Прогноз на 2026 рік щодо подорожчання хліба на 25% експерт називає песимістичним, очікуючи зростання в межах минулого року. Базовий хліб за кілограм коштує близько 55 грн, і можливе зростання ще на 5 гривень.

Читайте також: Як українська пісня пережила сталінську епоху та зазвучала по-новому