Ворог може виявити вертоліт за допомогою дронів та телеметрії з відстані 15-20 кілометрів. Це вимагає від українських пілотів постійного вдосконалення тактики та застосування новітніх засобів для протидії повітряним загрозам. За словами полковника, армійська авіація також успішно збиває ворожі БПЛА, демонструючи високий рівень професіоналізму.
Протидія ворожим БПЛА
Збиття ворожих безпілотників – це добре налагоджений процес, який передбачає розподіл зон відповідальності. Після виявлення БПЛА, згідно з алгоритмом, піднімається гелікоптер, екіпаж якого має виявити ціль та застосувати наявні засоби ураження. Найчастіше для знищення дронів використовують бортові кулемети, як стаціонарні, так і ті, що обслуговуються бортстрільцями, а також інші, більш ефективні засоби, які дозволяють уражати цілі з більшої відстані.
Читайте також: Диктатори намагаються заплутати світ: Лукашенко, Путін і Сі Цзіньпін координують спільні кроки
За словами командира, близько 30% ворожих БПЛА, за останньою статистикою, вдається збити армійській авіації. Ворог також постійно вдосконалює свої технології, навчається та адаптується, що змушує українських пілотів бути ще більш винахідливими, використовуючи якість, тактику та хитрість для протидії.
«Вони придумують засіб для ураження. Ми придумаємо, як цей засіб для ураження стримати, або знищити, або не допустити. Вони дивляться на наші засоби, якими ми стримаємо або знищуємо, і додумають новий засіб, як протидіяти.» — Командир вертолітної ескадрилії.
Особисто у командира були випадки, коли БПЛА ідентифікував вертоліт як основну ціль і намагався атакувати. У таких ситуаціях пілоти змушені маневрувати, щоб уникнути ураження. Найбільшу небезпеку становлять малі, легкі дрони, які не схильні до перенавантажень, на відміну від гелікоптерів, що потребують часу та простору для маневру.
Наднебезпечна місія до «Азовсталі»
Командир ескадрилії, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, розповів про участь в обороні Києва та надзвичайно ризиковану місію на «Азовсталь». Він зазначив, що рішення про виконання такого завдання було спільним, адже всі пілоти розуміли свою відповідальність і були готові ризикувати життям заради побратимів.
Місія до «Азовсталі» виконувалася вночі з використанням окулярів нічного бачення, що підвищувало шанси на успіх. Завдання полягало у доставці озброєння, вибухівки та медикаментів, а також евакуації поранених. Політ проходив на критично низьких висотах, до 10 метрів, з постійними маневрами, щоб уникнути ворожих засобів протиповітряної оборони.
Під час місії екіпаж потрапив під обстріл, але завдяки злагодженим діям, застосуванню теплових пасток та маневруванню вдалося уникнути зенітних ракет. Однак, через виявлення ворожими засобами, було прийнято рішення повертатися, і місію не вдалося завершити в повному обсязі. Командир наголосив, що, незважаючи на неможливість виконання завдання, екіпаж діяв професійно, і вони не втратили жодного життя, на відміну від попередніх спроб.
Людський фактор та досвід
Ставши командиром, полковник Дмитро усвідомив, наскільки важливі обґрунтовані та чіткі рішення, які залежать від життя людей, збереження техніки та виконання завдань. Він підкреслив важливість планування запасних варіантів та гнучкості в умовах непередбачуваної обстановки. Досвід, отриманий від попередніх командирів, допомагає передавати знання наступним поколінням пілотів.
За словами командира, військовослужбовці, попри страхи та сумніви, є справжніми супергероями. Він зазначив, що психологи та спеціалісти працюють з особовим складом, але найефективнішою підтримкою є сам колектив, де пілоти розуміють один одного, підтримують і допомагають переживати стрес. Попри забобони, якими, як не парадоксально, схильні вірити льотчики, головне – це виконання бойового завдання та збереження життя.
Читайте також: Французький танк "Капін": нова відповідь на загрозу FPV-дронів?