Лукашенко, намагаючись знайти політичний захист, звертався до Володимира Путіна, а згодом і до лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Експерт зазначає, що для реального наступу на українську територію Білорусі знадобився б корпус чисельністю не менше 40 тисяч осіб, що потребувало б значного відволікання сил від власної армії. Крім того, фізичні умови для наступу через болотисту місцевість є несприятливими. Петро Черник також наголошує на прагненні Лукашенка до особистого виживання та можливості передачі влади синові, що може впливати на його рішення.
Аналіз військової спроможності та політичних мотивів
Полковник Черник деталізував, що для створення серйозної загрози Україні Білорусі необхідно було б залучити щонайменше половину своєї армії, що складає близько 80 тисяч осіб. Це включало б 825 танків, 2500 одиниць бронетехніки та 1500 артилерійських систем. Однак, на відміну від 2022 року, бойова спроможність України значно зросла. Навіть чисто піхотний наступ через болота був би вкрай складним, а пересування дорогами, де Україна має досвід ефективної боротьби.
Читайте також: Диктатори намагаються заплутати світ: Лукашенко, Путін і Сі Цзіньпін координують спільні кроки
Військовий експерт пояснює, що Лукашенко балансує між страхом перед Путіним та усвідомленням нездатності білоруської армії протистояти українським силам. Прикладом цього є реакція на український ультиматум щодо вимкнення ретрансляторів, які допомагають запускати дрони, – Мінськ виконав його. Це свідчить про складне становище диктатора, який прагне зберегти владу після падіння режиму Путіна.
Роль Китаю в цьому трикутнику аналізується як потенційний фактор захисту для Лукашенка після його невдалих переговорів з Путіним, який потребує вступу Білорусі у війну. Навіть можливість появи китайських спецпризначенців у Білорусі, хоч і виглядає малоймовірною, ілюструє складність геополітичної гри.
Ситуація на Близькому Сході та роль тіньового флоту РФ
Петро Черник також торкнувся конфлікту на Близькому Сході, де Вашингтон завдав ударів по військових об'єктах Ірану у відповідь на атаку безпілотника. За його оцінками, ці дії, а також заяви Дональда Трампа щодо ядерного роззброєння Ірану, є більше елементом пропаганди та політичної гри, аніж реальною загрозою для ядерної програми Тегерана. Експерт вважає, що Іран, усвідомлюючи неможливість свого знищення, намагається отримати поступки, зокрема, щодо митних зборів у Ормузькій протоці.
Щодо тіньового флоту Російської Федерації, Україна закликала міжнародну морську організацію визнати його військові цілі. Однак, експерт скептично ставиться до швидкого результату, прогнозуючи, що ініціатива залишиться в бюрократичних лабіринтах. Водночас, він наголошує на важливості ударів по російських танкерах, які перевозять до 4 мільйонів барелів нафти на добу. Це є бюджетоутворюючим доходом для РФ, і зменшення цього потоку може суттєво вплинути на економіку агресора. Експерт також зазначає, що заборона на експорт дизелю в Росії та падіння виробництва зернових можуть свідчити про наближення комплексного колапсу в сільському господарстві країни-агресора.
Читайте також: "Спроба повернути колишню": Лукашенко після виклику на килим Путіним полетів у Китай до Сі Цзіньпіна