Як повідомляють джерела та ЗМІ, 6 липня під Києвом було знайдено тіло Анастасії Березовської, 39-річної громадянки України, яку оголосили в розшук в Інтерполі. Її підозрюють у виконанні замаху на Єрмалаєва. За попередніми даними, Березовська орендувала автомобіль під фейковими документами і перебувала в Україні з 1 по 6 липня, до моменту, коли її знайшли вбитою з вогнепальними пораненнями.
Затримання та підозра у причетності спецслужб
Розслідування українських правоохоронців, розпочате 1 липня 2026 року, встановило коло спілкування та маршрути Березовської в Україні. Зокрема, встановлено зв'язок із двома чоловіками: чинним співробітником Головного управління розвідки (ГУР) та колишнім співробітником правоохоронних органів. Обидва підозрюються в можливому зв'язку з замахом, адже здійснювали перекази на крипто- та банківські рахунки Березовської. Під час слідчих дій, чинний співробітник ГУР повідомив, що вчинив вбивство Березовської спільно з іншим фігурантом, діючи на власний розсуд і не повідомляючи про це своє керівництво. Під час обшуку у колишнього правоохоронця було виявлено підвальне приміщення, схоже на кімнату для тортур.
Читайте також: Замах на українського олігарха в Монако: знайдено тіло виконавця, затримано співробітників спецслужб
Ці факти викликали серйозні запитання щодо можливої причетності українських спецслужб до організації замаху, що може призвести до значного міжнародного скандалу. Співрозмовники видання "Українська правда" допускають, що ця історія може бути пов'язана з "розборками" та перерозподілом ринку кол-центрів, до яких, за чутками, причетний Єрмалаєв, або з відмовою олігарха платити певним особам, пов'язаним зі спецслужбами.
Відсутність цивільного контролю як причина проблеми
Цей інцидент підкреслює проблему відсутності ефективного цивільного контролю за діяльністю українських спецслужб, зокрема ГУР. Автор статті, Ярослав Железняк, наголошує, що, попри наявність у ГУР багатьох професіоналів, історія з покриванням контрабанди, зв'язками з сумнівними особами та потенційна причетність до кримінальних оборудок свідчить про необхідність посилення нагляду.
В Україні теоретично передбачений парламентський комітет з нагляду за спецслужбами, проте у 2019 році його створення було відхилено. Відсутність такого контролю, на думку Железняка, призводить до ситуацій, коли співробітники спецслужб можуть діяти на власний розсуд, використовуючи свої посади для невійськових цілей, зокрема для прикриття незаконної діяльності, як-от кол-центри, що завдає шкоди репутації країни на міжнародній арені.
Зазначається, що колеги Ярослава Железняка вже готують законопроєкт щодо запровадження цивільного контролю за розвідувальними органами, який він планує підтримати. Це має стати кроком до запобігання подібним інцидентам у майбутньому, особливо після завершення повномасштабного вторгнення, коли багато осіб із сумнівною репутацією можуть залишатися на своїх посадах.
Кол-центри як джерело проблем
Особливе занепокоєння викликає можливий зв'язок подій із діяльністю кол-центрів, які систематично обманюють громадян європейських країн. Така діяльність, що широко відома в Україні, включно з розслідуваннями ТСК та міжнародними розслідуваннями, підриває довіру до країни та може впливати на ставлення міжнародних партнерів до України. У контексті замаху в Монако, це також створює негативний фон для українських громадян, які перебувають за кордоном.
Читайте також: Замах на українського олігарха в Монако: СБУ, кол-центри та міжнародні розслідування