За словами народного депутата Ярослава Железняка, таке становище є покаранням України за попереднє невиконання обіцянок та свідоме введення в оману партнерів. Незважаючи на те, що офіційні причини можуть бути пов'язані з європейськими процедурами чи позицією Угорщини та Польщі, ключовою проблемою залишається системна корупція та відсутність реальних реформ в Україні.
Що таке кластери та чому вони важливі?
Кластери у контексті вступу до ЄС – це напрямки законодавства, які мають бути синхронізовані з європейськими нормами. Повне відкриття та синхронізація всіх кластерів дозволяє країні претендувати на повноцінне членство в Євросоюзі. Для України існує спеціальна формула: прогрес у певних напрямках, наприклад, фінансових послугах, може призвести до дострокового відкриття доступу до відповідних ринків, що принесе більше інвестицій, вищі зарплати та пенсії. Тому швидке відкриття та закриття кластерів є стратегічною метою як для держави, так і для її громадян.
Читайте також: Україна диктує сценарій війни: удари по Росії та брак рішень у Кремлі
Причини гальмування інтеграції
Головною причиною, що призвела до обмеження відкриття кластерів, є невиконання Україною зобов'язань щодо боротьби з корупцією. Ярослав Железняк нагадує про спроби ліквідувати НАБУ та САП, обіцянки, що не були виконані, а також скандал "мінськгейт". На відміну від Молдови, яка активно просувається у цьому напрямку, Україна продемонструвала нульовий прогрес, якщо не враховувати ініціативи народних депутатів. Додатковими факторами стали резонансні справи, як-от "Єрмалаєв-Монако", пов'язані з діяльністю кол-центрів, що шахрайськими методами виманювали кошти у громадян, а також скандали навколо корупції у вищих ешелонах влади, зокрема, історії з ДБР та необґрунтованими обшуками.
Європейський парламент відреагував на цю ситуацію, прийнявши резолюцію, що піднімає ключові питання порушення прав і свобод. Паралельно зростають ризики через потенційну зміну влади у Франції на представників, які не є прихильниками України. В умовах складних відносин з Угорщиною та Польщею, така ситуація ставить під загрозу не лише євроінтеграційний процес, але й загальну безпеку та стабільність України.
Що потрібно зробити Україні
- Прискорити виконання: Необхідно негайно проаналізувати та проголосувати за бенчмарки першого кластеру, а також проактивно звернутися до представників ЄС з пропозицією відкриття наступних.
- Демонструвати реальні результати: Показати конкретні досягнення у боротьбі з корупцією, уникаючи символічних жестів чи присутності на процесах осіб, пов'язаних з корупційними скандалами.
- Змінювати правила гри: Змінити підходи та процеси, демонструючи щире бажання відповідати вимогам ЄС, а не лише намагаючись їм сподобатись.
- Законодавчі ініціативи: Народні депутати мають наполегливо реєструвати та просувати законопроекти, спрямовані на виконання зобов'язань, зокрема, щодо експертиз та декларацій, навіть якщо це потребує значних зусиль.
- Не шкодити: Представники влади, народні депутати та уряд повинні припинити перешкоджати реформам, не створювати штучних бар'єрів та не вставляти поправки, що суперечать євроінтеграційним прагненням.
На думку Железняка, виконання цих кроків, навіть мінімальних, може продемонструвати європейцям, що Україні не байдуже. Відсутність прогресу може призвести до втрати шансу на справедливий суд, вільне переміщення, гідну роботу, посилення корупції та, зрештою, до втрати європейського майбутнього, залишаючи Україну сам на сам із зовнішніми ворогами та проблемами.
Читайте також: Безпілотники та роботи: як українські військові здобувають перевагу над агресором