Виявилося, що склад, який належав державному концерну "Укроборонпром", розташовувався впритул до житлових будинків, попри заборону розміщення таких об'єктів поблизу цивільної забудови. Президент Володимир Зеленський доручив провести розслідування та притягнути винних до кримінальної відповідальності. Наразі триває розслідування, а концерн "Укроборонпром" поки що не надав коментарів щодо причин такого розміщення складу. Масована російська атака 6 липня, що призвела до вибуху, була значною мірою наслідком дефіциту ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, оскільки жодна балістична ракета не була збита. Україна працює над отриманням додаткових ракет та ліцензії на їхнє виробництво.
Розслідування вибуху у Вишневому та допомога постраждалим
За інформацією Міністерства розвитку громад і територій, у Вишневому пошкоджено понад 250 приватних будинків та 27 багатоквартирних. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко назвала це найбільшим руйнуванням житлового сектору в Україні за час повномасштабної війни. Уряд виділив понад 3 мільярди гривень з резервного фонду на відновлення пошкоджених будівель, допомогу постраждалим та ремонт інженерних мереж.
Масштаб руйнувань був зумовлений тим, що українська ППО не змогла збити жодної балістичної ракети через дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це питання Президент Володимир Зеленський обговорював під час саміту НАТО, де було досягнуто домовленостей про отримання Україною нового пакету допомоги від США, який включатиме додаткові ракети для систем Patriot. Також Президент досяг політичної домовленості з Дональдом Трампом про можливість виробництва систем Patriot в Україні, що вимагатиме подальшої роботи технічних груп над отриманням ліцензій.
Влучання у склад боєприпасів спричинило поширення в соцмережах проросійських наративів та фейків. Зокрема, поширювалася інформація про зберігання на складі касетних боєприпасів зі збідненим ураном та радіаційне зараження, що не мало підтверджень. Також просувалася теза про перекладання відповідальності Президентом України на міністра оборони, а також наративи про необхідність укладання мирних угод.
Напад на ТЦК у Львові: затримання та вибачення
У Львові учасники нападу на автомобіль ТЦК, який стався 8 липня, почали масово записувати відео з вибаченнями. На одному з відео двоє чоловіків, які брали участь у нападі, просять вибачення за свої дії, а один з них обіцяє піти служити до ЗСУ після відповідної підготовки. Інше відео, поширене заступником командира третього армійського корпусу, містить аналогічні вибачення від військовослужбовця, який визнає свою участь у сутичці та готовність понести покарання.
Слідство ведеться СБУ та Нацполіцією. 23-річного Олега Гаврилова, якого підозрюють у нападі на поліцейського, затримали. Йому обирають запобіжний захід. Йому інкримінують бризкання газовим балончиком в обличчя поліцейському та удар заступника начальника одного з районних управлінь поліції. Загалом, СБУ та Нацполіція затримали ще чотирьох учасників нападу: 21-річного та 45-річного львів'ян, а також двох 28-річних військових. Їм готують підозри у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, а одному з військових – у самовільному залишенні місця служби.
Інцидент у Львові стався, коли військові ТЦК разом із поліцією перевіряли документи та виявили чоловіка, який перебував у розшуку. Його повезли на ВЛК, а його автомобіль оточив натовп приблизно з 200 людей. Автівку розбили, перевернули, а двоє співробітників ТЦК отримали легкі травми. Поліція, намагаючись заспокоїти людей, зіткнулася з опором, внаслідок чого постраждав заступник начальника райуправління поліції. Президент Зеленський назвав ставлення до військових неприпустимим, а керівник Офісу Президента Андрій Єрмак засудив напад, наголосивши, що це ставить під загрозу обороноздатність держави.
«Хто захищатиме людей від росіян завтра, якщо сьогодні вони б'ють військових власної армії?» — Андрій Єрмак.
Військовий омбудсман Ольга Решетилова поклала частину відповідальності на владу за роками накопиченої напруги та недовіри, закликавши створити робочу групу для перегляду мобілізації. Вона також розкритикувала медіа за фокусування на правах тих, хто уникає служби, ігноруючи інтереси військовослужбовців.