Кульмінацією цих дій стала ніч проти 11 липня, коли українські військові знищили 28 російських суден, серед яких 21 танкер, кілька буксирів та суховантажів. Ця операція стала найбільшою дроновою атакою на морі за весь час повномасштабної війни. Стратегія ударів полягає не в повному знищенні кожного судна, а в його виведенні з ладу таким чином, щоб унеможливити подальшу експлуатацію та доставку вантажів. Влучання в надбудови та машинні відділення призводить до пошкоджень, які потребують тривалого і дороговартісного ремонту, роблячи судна непридатними для перевезення пального.
Системні удари по російській логістиці
Загалом в Азовському морі одночасно перебувало близько 120 російських суден, які тепер опинилися під постійною загрозою. Крім морських суден, українські сили також атакували наземний нафтопаливний термінал на Ростовщині, демонструючи, що берегова інфраструктура також не є безпечною. Азовське море є життєво важливою артерією для Росії, через яку постачається пальне до Криму, здійснюється значна частина експорту зерна та курсують інші вантажні судна. Російська логістика була побудована з розрахунком на безпеку цього відносно дрібного моря, розташованого далеко від лінії фронту.
Читайте також: Патрушев хвалиться флотом, але російські кораблі опиняються на дні
Наслідки ударів вже відчутні: 10 липня прикордонники ФСБ припинили прийом заявок на прохід через Керченську протоку, а також було зупинено Азово-Донський канал. Це призвело до призупинення приймання зерна в портах Азов, Ростов та Ганрок, а також до застрягання завантажених суден. Така ситуація виникла в період нового врожаю, що суттєво впливає на російську економіку. Росія, по суті, сама заблокувала собі море, оскільки використання його стало надто небезпечним.
Вплив на Крим та світові ринки
Втрата стабільних поставок пального через Азовське море позначається на окупованому Криму, де спостерігається дефіцит бензину, підвищення цін та обмеження продажів для цивільного населення. Навіть президент Росії визнав наявність дефіциту, хоча й намагався заспокоїти ситуацію. Удар по логістиці пального безпосередньо впливає на можливість Росії забезпечувати свої потреби на півострові, обертаючи його на ресурсний тягар. Крім того, через Азовське море проходить близько чверті російського експорту пшениці. Зростання цін на пшеницю на європейських біржах до найвищого рівня за півтора місяці свідчить про глобальний вплив українських операцій на світові продовольчі ринки.
Ключовою метою цих ударів є перетворення Криму з логістичного трампліна на «ненажерливу діру», куди Росія буде змушена вливати ресурси без будь-якої віддачі. У поєднанні з ударами по Кримському мосту та сухопутних шляхах постачання, це створює умови для поступового відторгнення півострова від Росії. Реакція Кремля, який назвав ці атаки «терористичними» та «піратством», свідчить про розуміння серйозності ситуації. Однак, це виглядає як подвійні стандарти, враховуючи власні дії Росії на морі.
Системний підхід до ослаблення російського флоту
Українські удари по російському флоту є частиною системної стратегії, яка почалася зі витіснення російських кораблів із Севастополя. Подальші атаки на Новоросійськ, включаючи ураження підводного човна підводним дроном, та удар по корвету в сухому доці під Санкт-Петербургом на відстані 1100 км, демонструють, що для російського флоту не залишилося безпечних місць. Колись грізний російський флот на Чорному морі перетворився на збіговисько кораблів, які бояться виходити з портів. Це значно зменшує можливості Росії та створює передумови для подальшого ослаблення її присутності як на морі, так і на суші.
Читайте також: Уряд на роздоріжжі: Зеленський готує масштабні кадрові перестановки