"Цусіма" в Азовському морі: Нова тактика України
Українські дрони, зокрема під керівництвом підрозділу "Мадяра", демонструють високу ефективність у нічних атаках, цілеспрямовано вражаючи кормову частину та надбудови російських суден. Російські Z-блогери самі визнають катастрофічність ситуації, описуючи стан як "беззахисну щільну масу кораблів посеред моря", що є "тиром для українських операторів дронів". Чорноморський флот РФ виявився неспроможним забезпечити прикриття, ховаючись у портах Абхазії та Новоросійська, а мілководдя Азовського моря робить великі бойові кораблі легкою мішенню. Ще у квітні-травні українські сили зосередилися на знищенні прикордонних кораблів, які могли б становити загрозу для дронів, "очистивши" акваторію для подальших операцій проти торгового флоту.
«Беззахисна щільна маса кораблів посеред моря, що представляє тир для українських операторів дронів FP2.» — Російський Z-блогер.
Стратегічне значення та географія ударів
Азовське море, після окупації українського узбережжя, стало для Росії де-факто внутрішнім морем та критично важливою артерією для експорту пшениці з Краснодарського краю та перевалки нафтопродуктів. Судна класу "ріка-море" доставляли вантажі Азовдонканалом (повз Ростов-на-Дону) до східної частини Азовського моря, а потім через Керченську протоку до Чорного моря для подальшого експорту або постачання до Криму. Українські удари мають на меті перерізати цю артерію. Відстань від українського Запоріжжя до окупованого Бердянська становить близько 160-170 км, а найвужча частина Азовського моря – близько 80 км. З урахуванням дальності польоту українських дронів понад 200 км, вся акваторія моря перебуває в зоні досяжності, що унеможливлює ефективний захист російських суден.
Читайте також: Ескалація в Ормузі: США б'ють по узбережжю Ірану, Тегеран відповідає регіональними атаками
Параліч російської логістики та ізоляція Криму
Стратегія "mission kill" (виведення з ладу), а не потоплення, є особливо ефективною. Вражені танкери, попри збереження плавучості, зазнають повного вигоряння надбудов, рубки та машинного відділення. Ремонт одного такого судна займає щонайменше рік на заводі-виробнику, куди його ще потрібно доставити через систему каналів до Нижнього Новгорода, адже місцеві потужності в Азовському регіоні обмежені. При 76 пошкоджених суднах загальний час на ремонт може сягнути 76 років, що фізично неможливо для російської судноремонтної галузі. Це призводить до накопичення "покалічених" кораблів, забиває порти та судноремонтні верфі.
Наслідки для окупованого Криму стають катастрофічними, адже півострів фактично перетворюється на ізольований острів: енергетична криза проявляється у графіках подачі світла "три години є, шість немає"; Керченський міст та переправа постійно атакувалися та не можуть повноцінно функціонувати, а поромів майже не залишилося. Це ускладнює доставку бензину, дизеля та інших товарів як для цивільного населення, так і для військових потреб.
Поглиблення кризи та прихована мобілізація в РФ
Удари по логістиці сприяють поглибленню паливної кризи на території Росії. Паралельно з цим, у РФ спостерігається посилення прихованої мобілізації. У таких регіонах, як Бурятія, підприємствам, включно з лікарнями, наказано надавати списки кандидатів для служби за контрактом або "відкуповуватися", сплачуючи 100 000 рублів за людину спеціальним фірмам. Це свідчить про гостру нестачу особового складу на фронті. Зростає кількість повідомлень про загибель молодих людей 2008 року народження, яких примушують підписувати контракти незадовго до повноліття, а потім без підготовки відправляють на фронт, де вони гинуть через півтора місяці після свого 18-річчя.
Читайте також: Азовське море перетворилося на цвинтар російського тіньового флоту: українські дрони завдають нищівних ударів